Главная

Статьи

Дебет-Кредит № 32 :: Облік рекламних послуг та звіт з реклами

Дебет-Кредит № 32 (6.8.2007)
Суть справи :: Податковий облік

Увага! архівна публікація

Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка в даний час, цілком можливо, втратила актуальність і може не відповідати чинним нормам бухгалтерського і податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua
або виберіть потрібний вам розділ ДК-порталу у верхньому рядку навігації.

У сучасному бізнесі реклами не уникнути. Багато суб'єктів підприємницької діяльності стають замовниками рекламних послуг, в суму вартості яких входить податок на рекламу. У наведеній публікації пропонуємо розібратись, хто є платником податку, як правильно вести облік, нараховувати та звітувати з податку на рекламу.

загальне визначення

Припустимо, невідоме українському ринку підприємство збирається продавати продукцію власного виробництва. Для збільшення попиту на товар підприємство розробляє стратегію і тактику просування товару на ринок. Попит і збут товару розробляють за допомогою різних методів, одним з яких є реклама власної продукції, спрямована на інформування, переконання, нагадування споживачам про товар. Саме з такою метою підприємство-виробник звертається в рекламне агентство.

Нормативним документом, що регулює відносини, що виникають в процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, є Закон про рекламу. Відповідно до ст. 1 цього Закону, реклама - це «інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі і будь-яким способом і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару».

Згідно ст. 15 Закону про систему оподаткування, податок з реклами належить до місцевих податків. Граничні розміри та обчислення цього податку регулює ст. 11 Декрету про місцеві податки. Але порядок нарахування, терміни сплати і пільги з податку на рекламу (далі - ПнР) самостійно встановлюють органи місцевого самоврядування.

Об'єктом оподаткування податком з реклами є вартість послуг за встановлення та розміщення реклами.

платники податку

Учасниками рекламного процесу можуть бути рекламодавець, виробник і розповсюджувач реклами. При цьому рекламодавець може виступати в особі всіх трьох (так звана самореклама), а виробник і розповсюджувач реклами також можуть бути в одній особі.

Фактично податок на рекламу сплачує замовник послуг під час оплати всіх видів оголошень і повідомлень, які передають інформацію з комерційною метою через засоби масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу; на вулицях, магістралях, майданах, будинках, транспорті та в інших місцях. Але отримує такий податок розповсюджувач реклами при отриманні оплати за надані послуги. Сума податку на рекламу вказується окремим рядком в розрахункових документах (рахунку-фактурі, акті виконаних робіт, податкової накладної тощо). Базою для нарахування податку є вартість наданих послуг за встановлення та розміщення реклами без урахування ПДВ. ПДВ на суму податку не нараховується. Податок на рекламу не є частиною вартості послуг (компенсацією). Крім того, відповідно до п. 4.1 Закону про ПДВ, база оподаткування ПДВ визначається з урахуванням загальнодержавних податків, а податок на рекламу не відноситься до таких податків.

Припустимо, видавництво газети на сторінках друкованого видання розмістило інформацію рекламного характеру про діяльність підприємства. Згідно з тарифами послуг за розміщення реклами підприємство отримує рахунок (див. Зразок 1).

Зразок 1)

До бюджету податок на рекламу платить безпосередньо СГД, який розміщує та встановлює рекламу. Ця особа виконує роль податкового агента і несе відповідальність за сплату податку до бюджету.

Відносини учасників рекламного процесу

Виробник реклами - це особа, що займається виготовленням реклами. Наприклад, підприємство, яке виготовляє рекламу (макети, листівки, плакати і т.п.), а потім передає її замовнику і при цьому не встановлює (не поширюється) виготовлену рекламу, зовсім не зобов'язане утримувати та сплачувати податок. У Законі про рекламу конкретизовано окремий статус таких осіб: «Виробник реклами - особа, яка повністю або частково здійснює виготовлення реклами», а «розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами будь-якими рекламними засобами». Об'єктом оподаткування є вартість послуг зі встановлення та розміщення реклами.

Об'єкт оподаткування, встановлений Декретом, не може змінюватися положеннями місцевих органів. Але на практиці ця вимога іноді порушується - встановлюється вимога про сплату ПнР з вартості послуг з виготовлення або самостійного розповсюдження. Відстоювати свої інтереси в цьому випадку платнику податків, швидше за все, доведеться в суді. Щоб передбачити ситуацію, платник може звернутися за письмовими роз'ясненнями до органів виконавчої влади. Так, наприклад ДПА у м Кіеве1 роз'яснила: «... Якщо послуги по встановленню та розміщенню реклами надаються безкоштовно, то об'єкт оподаткування в даному випадку відсутній.

Що стосується виготовлення рекламної продукції, то, як зазначалося вище, податок на рекламу сплачується тільки з вартості послуг при її установці і розміщенні. Вимога про нарахування податку при самостійному виготовленні та розповсюдженні реклами, а також із вартості виготовлення реклами чинним законодавством не передбачено ».

У всякому разі норми та вимоги Декрету про місцеві податки мають пріоритет над рішеннями місцевих органів.

Припустимо, рекламне агентство розробляє рекламу (робить трафарети, складає рекламний текст і т.п.), купує необхідні матеріали, отримує дозвіл і завдає цю рекламу на транспорті. Базою для нарахування ПнР буде лише розміщення такої реклами на транспорті, і тільки. Як зазначалося вище, Закон про рекламу розмежовує поняття «виробник» і «розповсюджувач», тому навіть якщо це одна особа, об'єктом оподаткування ПнР залишаються тільки установка та розміщення такої реклами. Оподатковується не те, що потрібно зробити, а то, що треба показати - розмістити, встановити.

Нерідко буває, що рекламне агентство надає послуги з розміщення реклами через посередників. Виходить, що рекламне агентство самостійно не розміщує рекламу. Кінцевим розповсюджувачем стає виконавець таких послуг. Ми вже відзначали, що фактичним платником податку є замовник послуг, а розповсюджувач виступає в ролі податкового агента щодо сплати ПнР в місцевий бюджет. Одержувач коштів за надану послугу отримує не тільки оплату за виконану роботу, але і сплачений рекламодавцем безпосередньо сам податок.

У таких відносинах беруть участь три особи: замовник здійснює сплату податку, а два останніх (рекламодавець і посередник) отримують ПнР, тільки база для нарахування цього податку у кожного різна. Абсолютно логічно, що рекламне агентство має сплатити ПнР, але з суми, отриманої їм від рекламодавця за надані послуги, за вирахуванням сплаченої виконавцю (розповсюджувачу) послуг сумми.2

1 Лист ДПА у м.Києві від 25.07.2005 р №693 / 10 / 15-508 см. В «ДК» №33-34 / 2005

2 Лист ДПА у м.Києві від 14.02.2005 р №410 / 10 / 31-106, див. «ДК» №20 / 2007

Законодавством такий порядок перерахування податку не передбачений. Хоча ДПА теж схиляється до такого виводу1: «... Рекламне агентство як посередник має сплатити податок на рекламу лише з тієї суми, яку воно отримала за надані рекламодавцю послуги, тобто з різниці між отриманою від рекламодавця і сплаченою розповсюджувачу сумами. Іншу ж частину вартості послуг одержує кінцевий розповсюджувач, тому він і повинен сплатити іншу частину податку на рекламу ». Але в такому разі слід уважно ставитися до первинних документів із зазначеним окремою сумою податком на рекламу, який рекламодавець сплатив замовнику, а рекламне агентство - кінцевому розповсюджувачу. В іншому випадку рекламному агентству доведеться сплатити податок у повному обсязі. У разі виконання всіх вимог наведений метод дещо нагадує сплату ПДВ.

1 «Вісник податкової служби» №40 / 2006, с. 53.

ДПАУ в листі від 15.03.2002 р №1661 / 6 / 18-0116 з цього приводу зазначає: «Обов'язковою умовою цього є виділення виробниками реклами або їх співвиконавцями рекламним агентствам в первинних документах суми ПнР окремим рядком. У разі якщо в первинних документах відсутні виділені суми ПнР, то рекламні агентства сплачують ПнР з усього обсягу реклами, переданого рекламодавцю ».

Щоб уникнути конфлікту з податковими органами все-таки радимо отримати в місцевій ДПІ письмову відповідь, який особисто буде надано платнику податку.

Трапляються ситуації, коли рекламним агентством послуги з реклами надані - складений акт виконаних робіт, але рекламодавець у звітному періоді кошти за рекламу не сплатив. Виникає питання, чи включати рекламному агентству суму наданих послуг в базу оподаткування податком на рекламу?

На думку редакції, у рекламного агентства АЛЕ не виникають. Згідно ст. 11 Декрету про місцеві податки: «Податок з реклами сплачується під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами». Отже, факт оплати відсутня, тому податок на рекламу слід відобразити в податковому розрахунку і сплатити його, коли послуги будуть саме оплачені. Рекламне агентство виконує так звану транзитну роль в отриманні податку, який, в свою чергу, згодом перераховується останнім до місцевого бюджету.

Але в деяких регіонах передбачено перерахування податку до бюджету «за фактом розміщення або установки» реклами. Тобто за датою визнання доходу в бухгалтерському обліку. Якщо рішення місцевих органів не містить такої вимоги, платнику податку слід виконувати вимоги ст. 11 Декрету про місцеві податки.

Ставки і порядок сплати податку

На початку публікації ми відзначали, що порядок сплати податку на рекламу встановлюють місцеві ради в межах граничного розміру. Відповідно до ст. 11 Декрету про місцеві податки, граничний розмір податку встановлено у відсотках від вартості наданих послуг підприємству або фізичній особі за рекламу:

1) за розміщення одноразової реклами - не більше 0,1% від об'єкта оподаткування;

2) при розміщенні реклами на тривалий час - не більше 0,5% від об'єкта оподаткування.

Терміни «разова реклама» і «реклама на тривалий час» поки в законодавстві не визначено, тому для правильного застосування ставок податку на рекламу потрібно звертатися до рішенням місцевої ради.

Згідно ст. 18 Декрету про місцеві податки, в компетенцію органів місцевого самоврядування входить введення пільг, звільнення від сплати податку певної категорії платників та надання відстрочки у сплаті місцевих податків і зборів.

Для визначення базового податкового періоду платнику податків слід керуватися рішенням місцевої ради. У деяких регіонах для нарахування податку, подання звітності та сплати податкових зобов'язань передбачений місячний податковий період, але місцевою радою може бути встановлений і квартальний звітний період. Бувають рішення, де передбачена помісячна сплата податку і поквартальну звітність.

Закон №2181 визначає порядок подання податкових декларацій (розрахунків), терміни сплати і відповідальність за своєчасність і повноту сплати. Його пп. 4.1.4 встановлено такі періоди:

1) календарний місяць - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем ​​звітного (податкового) місяця;

2) календарний квартал - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем ​​звітного (податкового) кварталу.

Відповідно до пп. 5.3.1 цього закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму ПЗ, зазначену в розрахунку, протягом 10 календарних днів, наступних після граничного терміну подання звітності.

Отже, платнику ПнР для правильності застосування пільг, обчислення АЛЕ, подання звітності та термінів сплати податку на рекламу необхідно враховувати вимоги рішення органу місцевого самоврядування в кожному випадку окремо.

Звітність та відповідальність платників

Форма податкового розрахунку податку на рекламу затверджена Наказом №624. Розрахунок подається платником податку в ДПІ за місцем реєстрації платника податків, але в деяких регіонах рішеннями місцевих органів самоврядування вказується, що розрахунок слід подавати за місцем фактичного розміщення реклами. Так, наприклад, в рішенні Київради: «Розрахунок сплати податку на рекламу платниками податку, які не зареєстровані в м.Києві як основні платники, але розміщують об'єкти реклами на території м.Києва, подається до відповідної державної податкової інспекції за місцем розміщення зовнішньої реклами та реклами на транспорті ... ».

Чи сплачується податок до відповідних районних бюджетів на території м.Києва, тому подавати або включати суму податку в розрахунок до місцевої ДПІ вже не потрібно. Погодьтеся, якщо платник податку, який подав розрахунок і сплатив ПнР в районний бюджет м.Києва, подасть ще такий звіт за місцем реєстрації, в картках особового рахунку платника виявиться податковий борг. Хоча не виключено, що копію розрахунку місцева податкова інспекція може і вимагати, але тільки з довідковою метою.

Заповнюється розрахунок податку на рекламу в гривнях з копійками. У разі самостійного виявлення помилки платником податків форма розрахунку передбачає подання уточнюючого розрахунку. Для цього використовуються рядки 02 - 05 звіту.

При складанні звітного розрахунку особа, відповідальна за утримання та перерахування податку до бюджету, заповнює тільки рядок 01, в якій вказує суму утриманого податку за базовий податковий період. Рядки 02 - 05 прокреслюються.

Якщо платник податків виявив помилку після подання розрахунку за звітний період, але до закінчення граничного строку його подання, він має право подати новий розрахунок з виправленими показниками та позначкою «звітний новий». Відповідно до абз. 4 п. 17.2 Закону №2181, штраф до суми заниженого податкового зобов'язання не застосовується у разі подання за такий самий звітний період нового звітного розрахунку з виправленими показниками до закінчення граничного строку його подання. У картках особових рахунків платника податків будуть відображатися дані за показниками нового звітного розрахунку.

При самостійному виявленні помилки за минулий податковий період платник податків на підставі п. 17.2 Закону №2181 зобов'язаний подати уточнюючий розрахунок (далі - УР) і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 5% від такої суми до подання уточнюючого розрахунку. При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не нараховуються.

Формою розрахунку не передбачено виправлення помилки в складі уявлення поточного звітного розрахунку, тому УР подається окремо або як додаток при поданні поточного розрахунку.

У рядку 01 УР проставляється виправлена ​​сума податку з урахуванням недоплати. Рядок 02 розрахунку повинна відображати суму утриманого податку за даними розрахунку, що уточнюється. У разі заниження ПЗ заповнюється рядок 03 з одночасним відображенням суми штрафу, що показується в рядку 05 уточнюючого розрахунку.

У разі виправлення помилки, яка призводить до зменшення ПЗ, рядок 03 прокреслюється, а в рядку 04 відображається показник, що зменшує суму податку.

Форма звіту вимагає від платника податків вказати і зміст помилки, тобто за якими обставинами АЛЕ занижено або завищено.

Приклад 1 Підприємство за квітень 2007 р утримало та перерахувало до місцевого бюджету 125,00 грн податку на рекламу. Бухгалтер підприємства в червні 2007 р виявив помилку - за базовий податковий період (квітень) не враховано 75,00 грн податку. Як наслідок - занижено АЛЕ. Сума недоплати 75,00 грн і 5% штраф в сумі 3,75 грн сплачено до подання уточнюючого розрахунку (див. Зразок 2 на с. 28).

Відповідно до ст. 22 Декрету про місцеві податки, відповідальність за правильність нарахування і своєчасність сплати податку до місцевого бюджету покладається на платників податків відповідно до Закону №2181.

Платник податків, що не подає розрахунок у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі 170,00 грн за кожне таке неподання або затримку. До платника може бути застосовано штраф у розмірі 10% суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше 50% від суми нарахованого ПЗ та не менше 170 грн (у випадках передбачених пп. 17.1.1 та 17.1.2 Закону №2181).

Якщо під час документальної перевірки податкові органи самостійно донараховують суму ПЗ, до платника податків застосовується штраф у розмірі 10% від суми заниженого ПЗ за кожний податковий період починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків налогового уведомления от контролирующего органа, но не более 50% от суммы недоплаты и не менее 170,00 грн в совокупности за весь срок недоплаты (пп. 17.1.3 Закона №2181).

В результаті виявлення недоплати під час проведення камеральної перевірки до платника застосовуються штрафні санкції в розмірі 5% суми донарахованого податкового зобов'язання незалежно від кількості податкових періодів, але не менше 17,00 грн (пп. 17.1.4 Закону №2181).

Податковий облік

Не так давно1 ми зверталися до питання виникнення валових доходів і витрат учасників рекламного процесу. Рекламодавець має право сплачені (нараховані) суми за розміщення реклами та ПнР на підставі пп. 5.2.1 і пп. 5.2.5 Закону про прибуток віднести до складу валових витрат підприємства. Лист ДПАУ від 15.03.2002 р №1661 / 6 / 18-0116 це підтверджує: «Відповідно до пп. 5.2.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України «Про систему оподаткування», за винятком ПДВ, вартості торгових патентів, а також пені, штрафів, неустойок, передбачених пп. 5.3.5 цієї статті Закону. Таким чином, відносити на валові витрати ПнР мають право рекламодавці ».

У рекламного агентства при отриманні коштів за послуги з розміщення реклами до складу ВД (рядок 01.1 декларації з прибутку) включається вся отримана сума з урахуванням ПнР, крім ПДВ. Сума податку на рекламу, сплачена до бюджету, відображається у складі ВВ підприємства (рядок 04.6 декларації з прибутку) на підставі пп. 5.2.5 Закону про прибуток.

Якщо до співпраці залучаються треті особи, ситуація в оподаткуванні може бути дещо інша (за умови отримання письмового роз'яснення від ДПІ на запит платника). Відразу застерігаємо: запропонований варіант - для сміливих платників податків і тільки при наявності первинних документів, що засвідчують перерахування НнР. Отримуючи оплату від рекламодавця, рекламне агентство включає до складу ВД всю суму з урахуванням ПнР, без ПДВ (рядок 01.1 декларації). До бюджету агентство платить суму податку тільки з різниці між сумою ПнР, нарахованої та виділеної рекламодавцю в актах (звітах) або платіжних документах, і сумою ПнР, фактично сплаченій підрядникам (виробникам або їх співвиконавцями) за отриману від них рекламу. Ця частина податку відображається у складі ВР, в рядку 04.6 декларації з прибутку.

При оплаті послуги виконавцю сума податку на рекламу, виділена в розрахункових документах на підставі пп. 5.2.1, відображається у складі ВВ рекламного агентства, в рядку 04.1 декларації.

Можливий другий варіант - обережний: рекламне агентство платить в бюджет всю суму податку на рекламу, отриману від замовника. Згодом сплачена за послуги третім особам сума з урахуванням ПнР включається до складу валових витрат.

На закінчення зазначимо: перш ніж займатися рекламною діяльністю, підприємству обов'язково слід ознайомитися з рішенням про оподаткування такої діяльності саме в цьому регіоні. Існує ряд регіональних відмінностей у справлянні податку на рекламу. Для остаточного визначення відмінностей, що стосуються саме цього регіону, варто отримати індивідуальні письмові відповіді від місцевих податкових органів.

Приклад 2 Підприємство «А» замовляє в рекламному агентстві виготовлення біг-борда і розміщення його під час проведення виставки. У свою чергу, рекламне агентство звертається до виконавця і розповсюджувачу послуг.

Рахунок-фактура рекламодавцю від рекламного агентства показаний на зразку 3 на с. 29, рекламному агентству від виконавця - на зразку 4 на с. 29. Відображення операцій в обліку рекламодавця - в таблиці 1 на с. 30, у рекламного агентства - в таблиці 2 на с. 31, у виконавця - в таблиці 3.

Податок на рекламу повинні перераховувати і рекламне агентство (в сумі 5,00 грн), і виконавець таких послуг (у сумі 4,00 грн). Але послуги були надані тільки на суму 1000,00 грн, звідси податок становить лише 5,00 грн. Тому при виконанні умов, зазначених на початку статті, ПнР сплачується рекламним агентством так званим сальдовий метод, в іншому випадку вийде переплата податку.

Таблиця 1

Облік операції у рекламодавця№ п / пЗміст операціїБухгалтерський облікСума, грнПодатковий облікД-тК-тВДВВ

1. Перераховано кошти за рахунком-фактурою 371 311 3605,00 - 3005,00 2. Відображено суму ПК з ПДВ 6411 644 600,00 - - 3. Отримано акт виконаних робіт за розміщення реклами 92, 93 685, 631 1005,00 - - 4. Оприбутковано за накладною біг-борд 152 631 2000,00 - - 5. Зараховано суму ПДВ 644 685, 631 600,00 - - 6. Відображено залік заборгованостей 685, 631 371 3605,00 - -

Таблиця 2

Облік операції у рекламного агентства№ п / пЗміст операціїБухгалтерський облікСума, грнПодатковий облікД-тК-тВДВВ

1. Отримано передоплату за замовленням рекламодавця 311 681 3605,00 3005,00 - 2. Відображено суму ПЗ з ПДВ 643 6411 600,00 - - 3. Відображено суму ПЗ з ПнР 645 * 641 / ПнР 5,00 - - 4. Перераховано кошти виконавцю за виготовлення і розміщення біг-борда 631 311 2164,00 - 1804,00 5. Відображено суму податкового кредиту з ПДВ 6411 644 360,00 - - 6. Відображено суму ПнР ** 641 / ПнР 631 4,00 - - 7. Відображено послуги виконавця 903 631 1800,00 - - 8. Зараховано суму ПДВ 644 631 360,00 - - 9. Реалізація послуг рекламодавцю за виготовлення біг -борда 361 703 2400,00 - - 10. Нараховано суму ПДВ 703 643 400,00 - - 11. Реалізація послуг рекламодавцю за розміщення біг-борда 361 703 1205,00 - - 12. Зараховано суму ПДВ 703 643 200,00 - - 13. Зараховано суму ПнР 703 645 * 5,00 - - 14. Відображено залік заборгованостей 681 361 3605,00 - - 15. Перераховано ПнР 641 / ПнР 311 1,00 - 1,00 16. Визначаємо фінансовий результат 703 791 3000,00 - - 791 903 1800,00 - - * Підприємство на свій розсуд може використовувати субрахунок рахунку 64 «Розрахунки за податками і платежами», наприклад 645 «Розрахунки з податку на рекламу».

** При наявності у платника податків первинних документів.

Таблиця 3

Облік операції у виконавця

№ п / пЗміст операціїБухгалтерський облікСума, грнПодатковий облікД-тК-тВДВВ

1. Отримано оплату від агентства 311 681 2164,00 1804,00 - 2. Відображено суму ПЗ з ПДВ 643 6411 360,00 - - 3. Відображено суму ПЗ з ПнР 645 * 641 / ПнР 4,00 - 4,00 4. Відображено реалізацію послуг 361 703 2164,00 - - 5. Відображено суму ПДВ 703 643 360,00 - - 6. Відображено підлягає сплаті сума ПнР 703 645 * 4,00 - - 7. Відображено залік заборгованостей 681 361 2164,00 - - 8. Перераховано ПнР 641 / ПнР 311 4,00 - -

1 «ДК» №20 / 2007

Нормативна база

  • Закон про рекламу - Закон України від 03.07.96 р №270 / 96-ВР «Про рекламу».
  • Закон про систему оподаткування - Закон України від 25.06.91 р №1251-XII «Про систему оподаткування».
  • Закон про прибуток - Закон України від 22.05.97 р №283 / 97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».
  • Закон №2181 - Закон України від 21.12.2000 р №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
  • Декрет №56-93 - Декрет КМУ від 20.05.93 р №56-93 «Про місцеві податки і збори».
  • Рішення Київміськради - Рішення Київської міської ради від 24.04.2003 р №360 / 520 «Про затвердження положення про податок на рекламу в м.Києві». Наказ №624 - Наказ ДПАУ від 24.12.2003 р №624 «Про затвердження форми податкового розрахунку податку на рекламу».

Олена Водоп'янова, «Дебет-Кредит»

Рекламні послуги для нерезидента та від нього   Суть справи :: Податковий облік   У сучасному світі ніхто не буде заперечувати, що реклама - двигун торгівлі Рекламні послуги для нерезидента та від нього
Суть справи :: Податковий облік
У сучасному світі ніхто не буде заперечувати, що реклама - двигун торгівлі. Найчастіше замовниками реклами на території України є нерезиденти. Але якщо наші товари (роботи, послуги) повинні бути конкурентоспроможними на світовому ринку, особливо ...

ПДВ з мінусом: подальша доля   № 20 (18 ПДВ з мінусом: подальша доля
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Податковий облік
Лютий 2015 року Було Важко Звітним періодом для тих платників ПДВ,
Які малі за станом на 01.02.2015 р від'ємне значення по
цього податку. Альо даже после здачі звітності з ПДВ за лютий у багатьох
платників податку залішається ...

Комунальні Платежі у «єдиноподатника»   № 20 (18 Комунальні Платежі у «єдиноподатника»
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Податковий облік
ФОП - платник єдиного податку Другої групи (в свідоцтві платника
єдиного податку зазначилися вид ДІЯЛЬНОСТІ з кодом 68.20 «Надання в
оренду и експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна »)
отрімує дохід по до ...

Виникає питання, чи включати рекламному агентству суму наданих послуг в базу оподаткування податком на рекламу?