Главная

Статьи

Павло Климець дав інтерв'ю про проблеми економіки

Україна так і не створила умов для власної інвестиційної привабливості. Так, в 2017 році за рейтингом легкості ведення бізнесу Україна посіла 76-е місце з 190 можливих, за конкурентоспроможністю - 81-е з 137, а за економічною свободою - взагалі 150-е з 180. Більшість країн-сусідів за цими показниками випереджають Україну майже вдвічі.

Відомий український підприємець і політик Павло Климець ще в 2006-му році виступив ініціатором проекту створення індустріального парку "Малинівка" в Харківській області. Уже тоді він запевняв, що індустріальні парки повинні стати "драйверами зростання" для України. І до сих пір Павло Климець вважає, що такий інструмент, як вільні економічні зони (ВЕЗ), стане порятунком для української економіки.

Павло Анатолійович, розкажіть нашим читачам, що таке вільна економічна зона? Чому у нас склалося негативну думку про неї, при тому що весь світ користується цим інструментом досить ефективно?

Заради інтересу: подивіться аналітику на сайті Київського міжнародного економічного форуму - вона досить красномовна і, головне, об'єктивна. Це не мої слова і не мої здогадки - це світовий досвід, який потрібно аналізувати і грамотно впроваджувати. Ми беремо моделі інших країн в реформі державної служби, освіти, медицини, соціальної сфери - і що бачимо? В основному, нерозуміння людей, некоректне впровадження, навіть опір і критику і, в підсумку, купу витрачених грошей зарубіжних донорів і загальне розчарування. Чому? Тому що сфери, в які залучено дуже багато людей, які не готові до змін, завжди будуть реформуватися складно, якщо це не вигадана спільно з ними, попередньо обговорена власна модель, а "нав'язування" чужого.

Нам не підходить багато з того, що є в інших країнах, у нас своя історія, свої больові синдроми, специфіка, свій шлях. У бізнесі і реальному секторі впроваджувати інструментарій легко, тому що бізнес і підприємці - нечисленна, але найактивніша, готова ризикувати і діяти частина населення. Тому я вважаю, що ми, в першу чергу, повинні запропонувати цій групі такий інструмент, як СЕЗ. Повірте, вони знайдуть інвесторів швидко, якщо влада створить необхідні умови і прозорість. Станом на 2017 рік 75% країн світу мають успішний досвід створення спеціальних економічних зон. Чому ж ми не користуємося цим інструментом?

В Україні історія СЕЗ розпочалася в 2000-х роках, коли в Донецьку була створена одна ВЕЗ і кілька територій пріоритетного розвитку.

Було багато чого зроблено в рамках роботи ТПР: ми самі реалізували два хороших проекту в Добропіллі по реконструкції комбікормового виробництва і будівництва хлібозаводу. Перша кримінальна справа в 2005-му році, що стосується порушення вимог Закону України "Про спеціальні економічні зони та території пріоритетного розвитку", порушила Донецька обласна прокуратура. В результаті діяльності підприємства, розташованого в м Сніжне, держбюджет недорахувався понад 400 млн гривень. І це зробило тоді бренд "СЕЗ" токсичним і негативним.

А потім почали використовувати це проти "донецьких", але один випадок махінацій не може давати право робити якісь висновки про недоцільність роботи всього механізму. Зараз мені багато хто говорить, це неможливо відродити СЕЗ, адже тоді, в 2000-х, був такий негатив. Я так не вважаю. Цей ефективний інструмент можна цілеспрямовано не використовувати і другий десяток років віщати про його "токсичності", але тоді потрібно шукати, в чому вигода тих, хто його очорнює, аналізувати, чому вони не хочуть розвитку вітчизняних виробництв і власної економіки? Україні потрібні ВЕЗ і ТПР, щоб це стало потужним поштовхом для багатьох бізнесів сформувати перший базовий капітал і інвестувати в країну.

Нашій країні потрібно розвиватися темпами НЕ 1-3%. Щоб витягнути потрібні доходи, це зростання має бути на рівні 5-6% зростання ВВП. Нам терміново потрібно переймати кращий досвід країн, у яких це вийшло. Мені імпонують "східні тигри", де зростання економіки в 70-х роках доходив до 25% в рік, 10-16% - в Китаї.

У всіх цих країнах одним з елементів точки зростання було формування певних груп СЕЗ. Деякі галузі отримували не просто хороші умови, а умови набагато кращі, ніж в інших регіонах. Згадаймо той же Сінгапур, де особисто Лі Куан Ю створював ВЕЗ під таке-то підприємство, йшов до парламенту, забезпечував пільги під виробництво. Китай почав своє зростання в 90-х роках саме з створення вільних зон в такому-то регіоні Китаю, вони провели експеримент. Пільги на 5 років для нових компаній, для найбільших - на 20 років.

Наведу цікавий кейс по Південній Кореї. 1970 роки. Перемагає військовий диктатор, він забороняє ввезення будь-яких іноземних автомобілів, Hyundai в цей час виробляє велосипеди, заводів немає. Першу гідну машину змогли відправити на експорт в 1976 році. Він дозволив виробляти машини тільки чотирьом компаніям: Daewoo, Hyundai, Kia і SsangYong. Їм забезпечили видачу державних пільгових кредитів і поставили завдання зробити так, щоб країна почала експортувати автомобілі.

Таким чином країна вже в 1986 році виявилася на 6-му місці з виробництва авто. Для мене не зрозуміло, чому у нас завжди "зрада", коли держава допомагає перспективним компаніям? І чому б нам не визнати, що, допомагаючи бізнесу, ми допомагаємо країні? Інше питання: за якими критеріями держава вибирає, кому допомогти і наскільки прозорі для суспільства аргументи - чому саме їм.

Яке відношення, на ваш погляд, різних політиків і чиновників до інструменту СЕЗ? Може бути, це не популярно - підтримувати створення цього інструменту?

Дуже шанований мною Віктор Пинзеник говорив після ліквідації ВЕЗ, що при прозорою, простою, стабільній системі оподаткування, при законах і судах, що захищають власність, нам такі пільгові території не потрібні. Інвестор і так прийде в Україну - з проектами і грошима.

Але реально: і в податках, і в законодавстві, і в судовій системі поки мало що кардинально змінилося. Безумовно, є випадки відкриття нових сучасних виробництв іноземцями в Україні. Але вони поодинокі, і це складно назвати тенденцією. І головне: коли це набуде характеру стабільності? Потрібен ривок!

Як може бути непопулярним бажання розвивати економіку, реальний сектор, створювати робочі місця на тлі того, наскільки масово їдуть українці працювати за кордон? Це прямий зв'язок зі збільшенням доходів людей. Особливо в регіонах, де немає роботи і грошей в місцевих бюджетах.

Юлія Тимошенко не була проти цього інструменту: вона говорила про те, що їх роботу потрібно вести прозоро. Віктор Ющенко вважав помилкою закриття всіх ВЕЗ після скандалу в одній.
Петро Порошенко в 2014-му підписав закон про створення ВЕЗ в Криму і, думаю, він як бізнесмен дуже добре розумів необхідність надання пільг для бізнесу, коли немає непрямих або прямих преференцій, отриманих від співпраці з владою. Адже якщо подумати - наявність ВЕЗ дає бізнесу можливість прозоро працювати, а не оббивати пороги кабінетів, де тобі кажуть "ні" з натяком на "так" за деяких умов.

Арсеній Яценюк висловлювався категорично проти, але, думаю, це більше було політикою, ніж його позицією: вигідно було так говорити з точки зору електоральної підтримки. Арсен Аваков, до речі, в своєму плані по поверненню Донбасу назвав створення ВЕЗ одним з інструментів для відновлення економіки регіону. І він абсолютно правий: без цього ніяких інвестицій там не бачити.

Зараз є хороша ініціатива, називається "податок на виведений капітал". Про це говорять і на майданчику реанімаційне пакету реформ і в бізнес-асоціаціях - нарівні з такими інструментами, як ліквідація податкової міліції, зниження податку на фонд оплати праці та збереження спрощеної системи оподаткування для малого бізнесу. Що ви про це думаєте?

Це хороша ініціатива, яка може зробити всю нашу країну однією великою вільною економічною зоною в частині формування прибутку. Але в ній теж є нюанси. Простою мовою це означає, що гроші залишаються в бізнесі. І поки гроші залишаються в бізнесі, вони не обкладаються податком, і ти економиш на величезному обсязі паперової роботи: як тільки ти гроші виводиш з бізнесу, вони оподатковуються в 15%.

Мінфін вже розробив свою версію і Кабмін її схвалив, вже внесли проект в парламент. Але раптом проти цього несподівано виступив МВФ і багато міжнародні фінансові інституції, тому що з точки зору економіки України перетвориться в один великий офшор, і велика ймовірність того, що ми недоотримаємо до державного бюджету надходжень від податку на прибуток, а це близько 60-70 млрд грн в рік. Потрібно шукати компенсатори, а з ними поки що не густо.

При цьому я не розумію, навіщо намагатися "з'їсти слона" цілком, якщо існує прекрасний проектний метод, і можна "пілотувати" окрему область або окремий КВЕД, або галузь, або навіть конкретні підприємства. Отримати результат через пару років і потім, проаналізувавши, поширити.

Як ця ідея з податком на виведений капітал приверне нових бізнесменів і інвесторів? Зрозуміло, що існуючого бізнесу зручно. А новим інвесторам?

Ця модель передбачає, що власники можуть використовувати підприємства для покупки нерухомості, автомобілів в особистих цілях, а не для реального розвитку виробництва. Є небезпека, що в Україні в безподаткових зонах гроші будуть йти на покупку нерухомості, наприклад. При цьому не буде найголовнішого: розвитку виробництва.

В Америці пільги дають виключно на виробництво. У Китаї - дуже вибірково, за секторами економіки. Такий податок потрібно приймати, і логічно, щоб не було втрат для державного бюджету, потрібно зробити певні пілотні галузі. Наприклад, давайте приймемо це для тих галузей, яких ще немає в країні. Наприклад - перше що спадає на думку - виробництво комп'ютерів, пилососів або товарів, які мають високу додану вартість, де є висока експортна складова.

Хто, на ваш погляд, повинен вибирати галузі або підприємства, та ще так, щоб знову не було лобізму, змови і корупції? За якими критеріями, ви вважаєте, чи потрібно відбирати галузі, для яких потрібно в пілотному режимі ввести цей податок?

Я б звернув увагу на галузі з високою доданою вартістю, які щось виробляють не сировинне. Потрібно проаналізувати списки того, що ми завозимо в країну, і скільки ми цього ввозимо, і чи є у нас умови для заміщення ввезення своїм виробництвом? Потрібно подивитися, які з галузей не приносять надто багато податку на прибуток, щоб можна було знайти компенсатори. Давайте дамо їм поштовх для розвитку: авіабудування, суднобудування.

У нас величезний потенціал: це переробка нашого металу. Навіщо нам експортувати метал, якщо цей метал тут повинен перетворюватися в кораблі, наприклад? Побутова техніка, наприклад: давайте подивимося і почнемо більше виробляти холодильників. Нехай консенсусом парламент вибере.

Мінекономрозвитку нехай круглі столи збере, робочі групи за участю бізнес-асоціацій. Щоб не було звинувачень в лобізмі і корупції. Всі критерії можна розробити, економічні обгрунтування зробити і порахувати.

Ще років десять тому в супермаркетах були польські яблука. А зараз заходиш в будь-який супермаркет, навіть в "Епіцентр", - на касах українські яблука, ми українські яблука експортуємо, і вже навіть не бачимо польських яблук. Це приклад правильних кроків по заміщенню імпорту на свої вітчизняні товари і на розвиток експорту.

Курятина - також показовий приклад. У 1998-му році на ринку купували "американські стегенця Буша", які були дешевші, ніж наші. А зараз навіть в Єгипті їдять українську курятину, і ми щороку отримуємо певний потік доларів у країну.

У підсумку критерії, за якими потрібно вибирати галузі: невеликі обсяги податку прибуток при наявності експортного потенціалу.

Чи має якесь значення для цих процесів децентралізація і агломерація навколо великих міст? Інструмент СЕЗ - це для країни або для місцевого самоврядування?

Безумовно, має величезне значення. Подивіться, як відрізняються ті об'єднані територіальні громади, в яких люди розуміють, що таке економічні інструменти. Вони наповнюють місцеві бюджети, самі роблять дороги, будують школи і садочки і перестають канючити гроші у держави.

Подивіться на Київську агломерацію, яка де-факто давно вже існує: тут дуже інтенсивно забудовується передмістя. Але економіка сіл і селищ навколо Києва нульова, тому що всі працюють в Києві, грошей в цих бюджетах немає. А пайову участь, з яким носяться місцева влада, виконується забудовниками ще на етапі підготовки ділянки, так як він за свої гроші веде всі комунікації до нього.

Я б запропонував зараз селищам і містам навколо Києва уважно, з олівцем в руках, почитати "Стратегію розвитку Києва до 2025 року" та знайти там для себе можливості. Наприклад, там сказано, що столиця буде виносити виробничі майданчики. Можна прийняти деякі з них, зробити СЕЗ під конкретне підприємство і залучити інвесторів, отримавши натомість від Києва в якості партнерської компенсації, наприклад, гроші на будівництво інфраструктури.

Потрібно користуватися можливостями, які надає децентралізація і процес агломерації. Все, часи грошей з держбюджету на все пройшли. Населеним пунктам і місцевому самоврядуванню доведеться навчитися заробляти. І школи, і амбулаторії, і вся соціальна інфраструктура ляже важким тягарем на місцеву владу: тепер це її головний біль - де знайти фінансування. Я пропоную активно створювати маленькі СЕЗ і ТПР.

Візьмемо для прикладу Польщу. У них є такий критерій, як "середній дохід по регіону". І якщо дохід в одному регіоні вище, ніж в інших, це вважається стратегічно неправильним, тут придумують компенсатори, в тому числі і створення ВЕЗ.

Існує і американський метод. Ось є регіон, ось є доходи у цього регіону, вони мають право прийняти рішення на своєму рівні: якщо у нас побудують завод, наприклад, "Тесла", то ми з цього заводу 20 років не будемо брати податок на прибуток. Адже вони нам створять 2 тис. Робочих місць плюс ще там 9 тисяч. І вони - ці 9 тисяч людей - будуть витрачати в наших магазинах, і економіка регіону виросте.

Що ви плануєте робити для того, щоб просувати свої ідеї?

Зараз реєструю громадську організацію "Інститут вільних економічних зон" та почну з того, що буду місцевих рад і людей - жителів київської агломерації - просвіщати і підштовхувати до процесу осмислення створення ВЕЗ на своїх територіях. Планую почати процес обговорення критеріїв, за якими можна вибрати пілотні галузі і виробництва для апробації податку на виведений капітал.

Мені ця тема зрозуміла і цікава. На відміну від більшості популістських тем, це може реально відносно швидко вплинути на економіку конкретного селища або села. Поліпшити добробут жителів, які як і раніше сподіваються на бізнес або на центральну владу. Зараз у нас інші часи - часи формування сильних економічно місцевих громад.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram

Підписуйтесь на нашу розсилку

Павло Анатолійович, розкажіть нашим читачам, що таке вільна економічна зона?
Чому у нас склалося негативну думку про неї, при тому що весь світ користується цим інструментом досить ефективно?
Ми беремо моделі інших країн в реформі державної служби, освіти, медицини, соціальної сфери - і що бачимо?
Чому?
Чому ж ми не користуємося цим інструментом?
Для мене не зрозуміло, чому у нас завжди "зрада", коли держава допомагає перспективним компаніям?
І чому б нам не визнати, що, допомагаючи бізнесу, ми допомагаємо країні?
Яке відношення, на ваш погляд, різних політиків і чиновників до інструменту СЕЗ?
Може бути, це не популярно - підтримувати створення цього інструменту?

Новости

Увлекательные походы в Карпаты.

Наконец-то, пришло тепло, солнышко с каждым днем пригревает сильнее, зацвели сады и, природа манит своими красотами в поход. Что может быть лучше, чем пеший поход по родному краю? Ведь, это одновременно

Поход на вулкан Немрут Даг

Как давно вам не приходилось испытывать острых ощущений? Можно смело предположить, что очень давно. К сожалению или к счастью, но наш мир давно уже не такой, каким был раньше. Он стал намного тише

Антикварный магазин Домовой
В вашем доме есть домовой? Этакое противоречивое и непредсказуемое существо, которое разбрасывает и прячет вещи, топает по ночам и в то же время оберегает домашний очаг и всю семью. . . Кто же такой

Хуэй Чжун Дан
На просторах интернета мы нашли интересный сайт, который предлагает китайские шарики для усиления мужской силы. Ради интереса мы зашли на этот сайт Хуэй Чжун Дан. Сразу на первой странице Вы видите

Капсулы для похудения Лишоу
В наше время, наверное, каждый стремится выглядеть действительно красиво и привлекательно. И в первую очередь все мы бы хотели, что бы наша фигура была идеальной. Но нам из-за отсутствия времени очень

Регата Marmaris Race Week
5  мая 2018 года у  юго-западных берегов Турции стартует традиционная майская « Русская парусная неделя  Volvo» . В  этот раз крупнейшее российское яхтенное соревнование

Дешевая аптека в Ромнах
Добрый день, хотелось бы рассказать вам дорогие друзья про одно место, где вы можете приобрести очень качественные лекарства. Речь пойдет об аптеке, то есть, если вы любитель конкретики, то сеть аптек

Упражнения по арт терапии
Особенности арт-терапевтической сессии: • Доверие (открытость, знакомство с группой, интерес к себе и другим). • Концентрация (привлечение внимания к другим и себе, концентрация на чувствах,

Купить диван в Киеве недорого
Благодаря неустанным стараниям воровской власти нашей страны, уровень жизни населения стремительно падает. Но всем хочется позволить себе маленькие радости, в том числе и в вопросах обновления интерьера.

Домашние тараканы фото
Обычно, таракан – это нежеланный гость. С собой он приносит массу заморочек, потому что является разносчиком зараз, а избавиться от бессчетных колоний достаточно проблематично. Но если вы будет знать,