Главная

Статьи

Школа бухгалтера № 36 :: Основи організації роздрібної торгівлі. Частина 1

  1. 1. Поняття роздрібної торгівлі
  2. 2. Товари
  3. 3. Суб'єкти продажу товарів у роздріб
  4. 4. Умови легалізації роздрібної торгівлі
  5. Бухгалтерський облік вартості патенту у суб'єктів підприємницької діяльності, які перебувають на загальній...
  6. Бухгалтерський облік вартості патенту у суб'єктів підприємницької діяльності, які перебувають на спрощеній...
  7. 5. Елементи роздрібної торговельної мережі
  8. Елементи роздрібної торговельної мережі
  9. 6. Особливості формування облікової політики 1 на підприємствах роздрібної торгівлі
  10. Основні елементи облікової політики щодо обліку товарів
  11. нормативна база

Школа бухгалтера № 6 (2.9.2002)
Бухгалтерський облік

Увага! архівна публікація

Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка в даний час, цілком можливо, втратила актуальність і може не відповідати чинним нормам бухгалтерського і податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua
або виберіть потрібний вам розділ ДК-порталу у верхньому рядку навігації.

Сподіваємося, що ця тематична добірка, присвячена обліку в торгівлі, дасть повну і своєчасну інформацію не тільки стосовно традиційних питань безпосередньо обліку (бухгалтерського, податкового), а й про не менш важливих, а часом і "штрафонебезпечних" організаційних і управлінських аспектах торговельної діяльності.

Оскільки обсяг "Школи" обмежений, в ній буде викладатися інформація, що дає можливість отримати цілісну картину зачепленої теми, згадати загальний порядок регулювання того чи іншого питання, а більш конкретні ситуації, що дозволяють кожному бухгалтеру знайти підказку по його питанню, розглянемо на сторінках "Методички ", яка буде видана окремо.

1. Поняття роздрібної торгівлі 2. Товари
3. Суб'єкти продажу товарів у роздріб
4. Умови легалізації роздрібної торгівлі
5. Елементи роздрібної торговельної мережі
6. Особливості формування облікової політики на підприємствах роздрібної торгівлі

Тематика роздрібної торгівлі досить широко висвітлюється в спеціалізованих бухгалтерських виданнях. Однак, як свідчить практика, найчастіше бухгалтери залишаються один на один зі своїми проблемами. Ці проблеми, до речі сказати, полягають не тільки у вирішенні питань, що вимагають "вищого пілотажу", але і в необхідності розуміння основних термінів, категорій, якими оперують в бухгалтерському середовищі. Ось, наприклад, спробуйте з ходу відповісти, що таке роздрібна торгівля.

А тепер перевірте себе.

1. Поняття роздрібної торгівлі

В даний час значення терміна "роздрібна торгівля" законодавчо не встановлено (див. Лист №2-3). Є лише його трактування, викладена в Листі №56-38, яка, як випливає з цього листа, в майбутньому повинна перекочувати до Державного стандарту України "Торгівля. Терміни та визначення" (він поки не затверджений).

Пісьмo №56-38
Роздрібна торгівля - сфера підприємницької діяльності з продажу товарів або послуг на підставі усного або письмового договорів купівлі-продажу безпосередньо кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

Внаслідок того, що продавець не має юридичного права і фактичної можливості достовірно визначити мету, для якої ви купуєте у нього товар (для особистого некомерційного використання або, наприклад, для продажу на стихійних ринках), зазначену ухвалу роздрібної торгівлі, на думку автора, в повному обсязі розкриває її економічну сутність.

Виходячи з вимог чинного законодавства в сфері патентування, під роздрібною торгівлею розуміють торгівлю за готівкові кошти (хоча за готівку товари можуть купуватися суб'єктами господарської діяльності і для подальшого перепродажу). Відзначимо, що таке розуміння також недосконале, оскільки, згідно з Інструкцією №389, до складу роздрібного товарообігу повинна включатися, наприклад, вартість проданих за безготівковим розрахунком продуктів харчування в порядку дрібного опту окремою установою охорони здоров'я, соціального забезпечення та освіти.

Отже, в подальшому під роздрібною торгівлею будемо розуміти здійснення суб'єктом господарювання операцій, які, згідно з Інструкцією №389, включаються до складу роздрібного товарообігу, наприклад продаж товарів в кредит з розстрочкою платежу за готівковий розрахунок, продаж товарів подарункового асортименту до свят і для новорічних подарунків дітям з оплатою за безготівковим розрахунком тощо.

2. Товари

Суб'єкт роздрібної торгівлі мусить подбати про невід'ємну і головну складову процесу торгівлі - товар.

Законом №283 визначено, що товарами є матеріальні та нематеріальні активи, цінні папери та деривативи, що використовуються в будь-яких операціях, крім їх емісії та погашення. Таке трактування дещо спотворює економічну суть товарів, яка полягає в тому, що товарами є будь-які об'єкти (матеріальні і нематеріальні активи, послуги, земля, праця та ін.), Які мають споживчу вартість і пропонуються для продажу (а не для "... будь-яких операцій ... "!!!).

!З точки зору роздрібної торгівлі, під товарами будемо розуміти продукти праці, призначені для подальшого їх перепродажу кінцевим споживачам без додаткового вкладення праці (наприклад розфасування, передпродажна підготовка) або з таким.Згідно П (С) БО 9, товари включаються до складу запасів підприємств роздрібної торгівлі.

Мінстат України розробив номенклатуру товарів (див. Наказ №12), які враховуються в роздрібній та оптовій торгівлі. Зазначена номенклатура певною мірою впливає на організацію обліку торгових операцій і порядок їх оподаткування. Так, у разі якщо фізичні особи (приватні підприємці) здійснюють торгівлю таким видом товарів, як паливно-мастильні матеріали, то, згідно з Указом №727, вони не мають права перейти на спрощену систему оподаткування.

3. Суб'єкти продажу товарів у роздріб

Здійснювати роздрібну торгівлю можуть юридичні особи і громадяни (фізичні особи), визначені згідно зі ст. 2 Закону №698 як суб'єкти підприємницької діяльності.

Щоб отримати статус юридичної 1 або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, необхідно пройти державну реєстрацію в органах виконавчої влади.

1 Порядок реєстрації юридичної особи детально розглянуто в "Школі" №5 за 2002 рік.

При цьому для юридичної особи в числі інших документів, що надаються до органів виконавчої влади для реєстрації, обов'язковий документ, що підтверджує право власності або користування приміщенням (договір купівлі-продажу, дарування, договір оренди та ін.), Адреса якого буде юридичною адресою цієї юридичної особи. Це може бути будинок або квартира, в якій проживає один із засновників, або офісні приміщення або приміщення, в яких в подальшому буде здійснюватися продаж товарів.

Державна реєстрація фізичних осіб здійснюється за місцем їх проживання.

!Щоб юридична особа мала право здійснювати роздрібну торгівлю, такий вид діяльності, згідно п. 2 ст.1 Закону №887, повинен бути передбачений в його установчих документах (статуті).Якщо роздрібною торгівлею планує займатися суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, то при його державної реєстрації в органах виконавчої влади статут не потрібно, відповідно можливі види діяльності заздалегідь не визначаються.

Крім того, суб'єкт підприємницької діяльності повинен пройти реєстрацію в податкових органах, соціальних фондах, органах статистики, виконати встановлені вимоги санітарного та пожежного законодавства і отримати відповідне письмове згоду зазначених органів *.

Тут і далі символ (*), зустрінутий по тексту, означає, що додаткова інформація з цього питання буде викладена в "Методичці", присвяченій роздрібній торгівлі, випуск якої планується в жовтні 2002 р

В органах статистики йому будуть присвоєні статистичні коди, наприклад, згідно з Наказом №288 - форми власності та т. П. І найголовніше - згідно з Наказом №441 присвоюються коди видів економічної діяльності (КВЕД), на які будуть орієнтуватися контролюючі органи при встановленні правомірності здійснення суб'єктом підприємництва того чи іншого виду діяльності (наприклад, код 50.10.2 увазі, що підприємство має право здійснювати роздрібну торгівлю новими та уживаними автомобілями, код - 52.21.0 роздрібну торг влю фруктами і овочами і ін.).

4. Умови легалізації роздрібної торгівлі

Після того як суб'єкт роздрібної торгівлі зареєструвався в установленому порядку, йому необхідно визначити місце, де передбачається здійснювати торгівлю. Нагадаємо, що юридична особа могла це зробити ще при державній реєстрації, обравши для вказівки юридичної адреси приміщення, придатне для торгівлі (наприклад майбутнього магазину).

Якщо ж це не було зроблено, то суб'єкт роздрібної торгівлі для подальшого отримання державних дозволів повинен визначити, яким чином буде здійснюватися торгівля: в стаціонарних пунктах (магазинах, павільйонах) або пунктах пересувної торгівлі (автомагазинах, авторозвозки та ін.).

Наступний етап - придбання (або отримання в оренду і т.д.) пункту продажу товарів. При цьому необхідно пам'ятати, що пункти продажу товарів повинні відповідати вимогам, які висуваються законодавством, чинним в сфері санітарної * і пожежної безпеки (наприклад, відповідно до пп. 4.1.16 Правил №400, тимчасові споруди, кіоски, ларьки тощо. Повинні розміщуватися на відстані не менше 10 м від інших будівель). Якщо пункт продажу товарів не буде відповідати зазначеним вимогам, то суб'єкт роздрібної торгівлі не отримає відповідного дозволу і не зможе здійснювати торгівлю. Тому, перш ніж купувати або укладати договір оренди пункту продажу товарів, перевірте, чи відповідає він вимогам Правил №400.

Після того як суб'єкт роздрібної торгівлі визначив для себе пункт продажу товарів, йому необхідно отримати дозвіл органів виконавчої влади на здійснення роздрібної торгівлі. Його отримання супроводжується, згідно з Декретом №56-93, сплатою збору за розміщення об'єктів торгівлі, передбаченого Законом №1251 у числі місцевих податків і зборів. У бухгалтерському обліку сума сплаченого збору відіб'ється в складі адміністративних витрат підприємств (на дебеті рахунку 92 "Адміністративні витрати"), в податковому обліку - у складі валових витрат.

!З огляду на, що покупці за товари, придбані у суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю 2, розраховуються готівкою, продавцеві, згідно із Законом №98 / 96, необхідно мати торговий патент - державне свідоцтво, яке засвідчує його право займатися продажем товарів за готівкові кошти, з використанням безготівкових пластикових карток, чеків 3.2 При викладі питань, що стосуються і юридичних, і фізичних осіб - СПД, будемо використовувати термін "суб'єкти роздрібної торгівлі".Якщо який-небудь питання стосуватиметься тільки юридичних або тільки фізичних осіб, то будемо, відповідно, згадувати: підприємство роздрібної торгівлі або фізична особа.
3Осуществленіе готівкових та безготівкових розрахунків детально розглянуто в "Школі" № 22 , 26 , 29 , 36 , 42 , 45 за 2000 рік, № 05 , 08-09 , 13 , 16 , 24 , 32 , 50 , За 2001 р

Для отримання патенту суб'єкт роздрібної торгівлі подає до податкових органів за місцезнаходженням пункту продажу заяву за встановленою Постановою №1077 формою і платіжне доручення, яке свідчить про оплату патенту. При придбанні патенту вноситься:

1. Одноразова оплата вартості патенту, яка буде врахована в останньому місяці терміну дії патенту (термін дії 12 місяців).

2. Оплата вартості патенту за звітний місяць.

Крім іншої інформації, в заяві повинна міститися інформація про наявному дозволі на здійснення роздрібної торгівлі.

Законом №98 / 96 передбачено ряд випадків і умов *, які дають право суб'єктам роздрібної торгівлі працювати без патенту, наприклад сплата фізичною особою ринкового збору або фіксованого податку тощо.

Без придбання торгового патенту можуть продаватися деякі види товарів виняткового вітчизняного виробництва: хлібобулочні вироби, молоко і молочні вироби і деякі інші *.

Торговий патент слід купувати на кожен структурний відокремлений підрозділ суб'єкта роздрібної торгівлі (наприклад, магазин, лоток, кіоск, палатку тощо.), В якому здійснюється продаж товарів.

Оплачується вартість патенту щомісяця до 15 числа місяця, що передує звітному.

Згідно ст. 9 Закону №98 / 96, сума податку на прибуток, що підлягає перерахуванню до бюджету за звітний період, полежить зменшення на вартість придбаних торгових патентів, що діють у звітному періоді. Однак якщо сума податку на прибуток звітного року не перевищила сплаченої вартості торгових патентів, що діють у звітному році, то на наступний рік така вартість не переноситься (в бухгалтерському обліку вона збільшить суму витрат на збут (рахунок 93) відповідного звітного періоду, а в податковому обліку відображення не знайде). Вартості оплачених патентів і суми податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, не пов'язана із щомісяця і щокварталу - тільки щорічно, оскільки термін дії патенту, як згадувалося вище, - 12 місяців.

Таблиця 1

Бухгалтерський облік вартості патенту у суб'єктів підприємницької діяльності, які перебувають на загальній системі оподаткування

№ п / п Дата операції Зміст операції Сума Кореспонденція рахунків Д-т К-т 1 10.03.2002 Оплата вартості патенту за серпень 240,00 39 311 2 27.06.2002 Віднесено вартість патенту за серпень на розрахунки з бюджетом 240,00 641 / Розрахунки з податку на прибуток 39 3 27.06.2002 Нараховано податок на прибуток за третій квартал звітного року 1000,00 98 641 / Розрахунки з податку на прибуток

Таблиця 2

Бухгалтерський облік вартості патенту у суб'єктів підприємницької діяльності, які перебувають на спрощеній системі оподаткування

№ п / п Дата операції Зміст операції Сума Кореспонденція рахунків Д-т К-т 1 10.03.2002 Оплата вартості патенту за серпень 240,00 39 311 2 01.04.2002 Віднесено вартість патенту за квітень на розрахунки з бюджетом 240,00 641 / Розрахунки по патентах 39 3 01.04.2002 Вартість квітневого патенту включено до складу витрат 240,00 93 641 / Розрахунки по патентах

Однак, згідно з Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.98 № 727/98, суб'єкти господарської діяльності, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, звільнені від сплати патентів.

Залежно від виду товарів (наприклад, алкогольні напої та тютюнові вироби, медичні препарати *), які планується продавати, у суб'єкта підприємницької діяльності, відповідно до Закону №1775, може виникнути необхідність у придбанні ліцензії *.

закон №1775
Ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов 4.

4 Детально порядок отримання ліцензій суб'єктами підприємницької діяльності, в тому числі здійснюють роздрібну торгівлю, розглянуто в "Школі" № 22 , 26 , 29 , 36 , 42 , За 2000 рік.

Ліцензія видається уповноваженим на те державним органом (в залежності від виду товарів). Перелік таких органів передбачено Постановою №1698 (наприклад ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями видає Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів). Для того щоб отримати ліцензію, суб'єкт роздрібної торгівлі, повинен не тільки сплатити її вартість, а й подати до відповідного органу перелік документів.

Загальний перелік зазначених документів передбачено ст. 10 Закону №1775 (заява, копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа) *.

У бухгалтерському обліку вартість придбаних ліцензій відіб'ється, згідно п. 5 П (С) БО 8, в складі нематеріальних активів як право на провадження певних видів діяльності на дебеті рахунку 12 "Нематеріальні активи" і, відповідно, буде амортизуватися за обраним на підприємстві методу ( як правило, за допомогою лінійного методу). Суть лінійного методу полягає в тому, що вартість придбання ліцензії буде щомісяця включатися до складу витрат пропорційно кількості місяців її дії (наприклад, термін дії ліцензії на продаж алкогольних напоїв становить 5 років, отже, щомісяця до складу витрат буде віднесена 1/60 вартості ліцензії) . Відповідно, щомісяця в обліку проводитиметься запис за дебетом рахунка 93 "Витрати на збут" і за кредитом рахунка 133 "Знос нематеріальних активів".

У податковому обліку, відповідно до пп. 5.4.7. Закону №283, вартість ліцензій включається до складу валових витрат одноразово, при їх придбанні.

Крім усього перерахованого, здійснення торгівлі за готівкові кошти на увазі використання реєстратора розрахункових операцій (РРО) 5.

5 Порядок реєстрації та використання РРО детально розглянуто в "Школі"

5. Елементи роздрібної торговельної мережі

Роздрібна торгівля здійснюється в роздрібній торговельній мережі.

Пісьмo №15-03
Роздрібна торговельна мережа - сукупність стаціонарних, тимчасових і пересувних пунктів роздрібної торгівлі, торгових автоматів, торгових місць на ринках, пунктів продажу поштою і на замовлення ...

Віходячі з викладеня, елементи роздрібної торговельної мережі класіфікуються за кількома крітеріямі. Наприклад, ступінь постійності місцезнаходження (за цим критерієм визначається стаціонарна і пересувна торгівля), характер капітальності споруд, наявність торгового залу і його розмір (дозволяє класифікувати магазини за типами) (див. Табл. 3).

Таблиця 3

Елементи роздрібної торговельної мережі

Деякі елементи роздрібної торговельної мережі Пункти стаціонарної торгівлі Пункти пересувної торгівлі ** з: Магазини: автомагазинів - гіпермаркет - магазин самообслуговування загальноміського значення, торговою площею понад 3000 кв. м з асортиментом більш ніж 15 тисяч позицій продовольчих і непродовольчих товарів автозаправок - універмаг - магазин загальноміського значення, торговою площею понад 1500 кв. м, з асортиментом більше 5000 позицій непродовольчих товарів мотоколясок - універсам, супермаркет - магазин самообслуговування житлової зони торговою площею понад 400 кв. м, з асортиментом більше 5000 позицій продовольчих і непродовольчих товарів велоколясок - міні-маркет - магазин самообслуговування, торговою площею до 200 кв. м, з обмеженим асортиментом (500 асортиментних позицій) продовольчих товарів ручних колясок Павільйон - пункт роздрібного продажу товарів, що займає окрему споруду полегшеної конструкції і має торговий зал для покупців торгівля на рознос тощо. Намет - об'єкт дрібнороздрібної торговельної мережі збірно-розбірної конструкції, що займає відокремлений торгове місце, що не має торгового залу для покупців Кіоск - об'єкт дрібнороздрібної мережі стаціонарного типу, пункт продажу товарів, що займає відокремлене приміщення д ля організації продажу товарів без доступу в нього покупців

** Чинними нормативно-правовими документами не дано трактування термінів "автомагазин", "авторозвозки", "мотоколяска", "велоколяска", "ручна коляска".

Роздрібна торгівля здійснюється також зі складів-магазинів, незалежно від того, що вони Правилами №108 віднесені до пунктів оптової торгівлі. Склади-магазини - це пункти продажу товарів, що мають функціональні площі, до яких входять торговельні та складські площі закритих та напіввідкритих приміщень для зберігання і продажу великогабаритних товарів (меблів, будівельних матеріалів та ін.).

Пункти роздрібного продажу товарів також можуть класифікуватися за спеціалізацією (продовольчі, непродовольчі, змішані) за формами продажу товарів (звичайного типу, магазини самообслуговування та ін.), За товарним асортиментом (спеціалізовані, неспеціалізовані та ін.).

6. Особливості формування облікової політики 1 на підприємствах роздрібної торгівлі

1 Вимоги Закону №996, в тому числі щодо формування облікової політики, не поширюються на фізичних осіб.

Операції з обліку товарів на підприємствах роздрібної торгівлі є об'єктами бухгалтерського обліку. Порядок бухгалтерського обліку регламентується Законом №996 і національними Положеннями (стандартами) обліку. Згідно із зазначеним законом, підприємства роздрібної торгівлі повинні сформувати облікову політику і зафіксувати її у відповідному наказі.

закон №996
Облікова політика - сукупність принципів (встановлених ст. 4 Закону №996. - Прим. Авт.), Методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Облікова політика повинна бути сформована:

1. Станом на 01.01.2000 р - дата введення в дію національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

2. На момент створення підприємства роздрібної торгівлі (якщо воно відбувалося після 01.01.2000 р).

3. На момент, коли підприємство роздрібної торгівлі починає новий вид діяльності, що раніше не здійснювався.

Таблиця 4

Основні елементи облікової політики щодо обліку товарів

№ п / п Найбільш важливі елементи облікової політики щодо обліку товарів Що являє собою елемент облікової політики На що впливає елемент облікової політики * 1 Правила документо-
обороту Правила документообігу включають в себе перелік первинних документів, що використовуються на підприємстві (як за затвердженою законодавчо, так і за розробленою і затвердженою підприємством самостійно формі), дати складання таких документів, перелік посад матеріально відповідальних осіб та осіб, які мають право оформляти і підписувати первинні документи , терміни передачі документів до бухгалтерії підприємства для відповідно обробки тощо. Чи дозволить підвищити ефективність контролю за збереженням товарів, визначити і декватно покласти відповідальність, згідно зі ст. 8 Закону №996, на осіб, винних у несвоєчасному, неправильному складанні, несанкціонованому підписанні первинних документів 2 Робоча система рахунків аналітичного обліку товарів Складається із сукупності аналітичних рахунків (n-го порядку), що відкриваються на підприємстві з урахуванням особливостей його господарської діяльності 2 (наприклад , при наявності на підприємстві трьох магазинів, в аналітичному обліку до рахунку 282 «Товари в продажу» доцільно відкрити три субрахунки (2821, 2822, 2823 - для обліку руху товарів в кожному з таких магазинів) Дозволяє облікувати товари і операції з ними в потрібних ракурсах: за структурними підрозділами підприємства, де здійснюється облік, зберігання, використання (продаж) товарів; за видами товарів з різними методами оцінки їх вибуття; за товарними групами з різною торговельною націнкою; за видами торгівлі (за самообслу-
вання, поштою ...) тощо. 3 Метод обліку елементів собівартості товарів, крім вартості їх придбання Передбачає порядок обліку транспортно-заготівельних витрат (далі - ТЗВ) протягом звітного місяця: на рахунку 282 «Товари в торгівлі» або на спеціально відкритому рахунку, наприклад, 289 «ТЗВ» Від обраного методу обліку елементів собівартості залежить механізм визначення розміру торгової націнки (чи повинна вона покривати ТЗР або їх сума відшкодовується покупцем у складі собівартості товарів), порядок оперативного обліку товарів (за ціною придбання або за собівартістю), розподіл функціональних обов'язків з розрахунку собівартості реалізованих товарів (бухгалтер або продавець, що становить товарний звіт) 4 Метод оцінки вибуття товарів Передбачається, що підприємство обирає один із таких методів: ідентифікованої собівартості, середньозваженої собівартості, ФІФО, ЛІФО, метод за цінами продажу Впливає на тимчасовий розподіл витрат, пов'язаних з придбанням товарів між звітними періодами (на підставі принципу відповідності доходів і ра ходів) 5 Розробка посадових інструкцій працівників, які мають відношення до товарних операцій та їх обліку Передбачає розроблення внутрішнього документа для кожної одиниці штатного розкладу (посади) із зазначенням кола обов'язків працівника, що займає відповідну посаду, його підпорядкованості і ін. Дозволяє чітко розподілити функціональні обов'язки між працівниками , чим підвищує збереженість товарів тощо. 6 Періодичність оцінки вибуття товарів Реалізує право підприємства щодо вибору періодичності відображення про ажі товарів в обліку: за кожною трансакцією або у встановлені терміни, наприклад, при обробці товарного звіту, в кінці місяця При меншій тривалості періоду часу між відображенням списання товарів підвищується оперативність отримання інформації про обсяг реалізації, доходи, витрати і інших важливих показниках діяльності підприємства

2 Право на розробку системи аналітичних рахунків надано підприємству Інструкцією №291.

нормативна база

ЦКУ - Цивільний кодекс України від 18.07.63 р

Закон №698 - Закон України від 07.02.91 р №698-XII "Про підприємництво".

Закон №887 - Закон України від 27.03.91 р №887-XII "Про підприємства в Україні".

Закон №1251 - Закон України від 25.06.91 р №1251-XII "Про систему оподаткування".

Закон №98 / 96 - Закон України від 23.03.96 р №98 / 96-ВР "Про патентування окремих видів підприємницької діяльності".

Закон №283 - Закон України від 22.05.97 р №283 / 97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств".

Закон №996 - Закон України від 16.07.99 р №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Закон №1775 - Закон України від 01.06.2000 р №1775-III "Про ліцензування певних видів підприємницької діяльності".

Декрет №56-93 - Декрет Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р №56-93 "Про місцеві податки і збори".

Указ №727 - Указ Президента України від 03.07.98 р №727 / 98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".

Постанова №1077 - Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів, затверджене постановою КМУ від 13.07.98 р №1077.

Порядок №108 - Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення, затверджені постановою КМУ від 08.02.95 р №108.

Постанова №1698 - Постанова КМУ від 14.11.2000 р №1698 "Про затвердження переліку органів ліцензування".

П (С) БО 8 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затверджене наказом Мінфіну України від 18.10.99 р №242.

П (С) БО 9 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджене наказом Мінфіну України від 20.10.99 р №246.

Інструкція №291 - Інструкція про застосування Плану рахунків ..., затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.99 р №291.

Інструкція №389 - Інструкція про облік роздрібного товарообороту і товарних запасів, затверджена наказом Мінстату України від 28.12.96 р №389.

Наказ №12 - Номенклатура товарів народного споживання, які враховуються в роздрібній та оптовій торгівлі (товарний словник), затверджена наказом Мінстату України від 14.01.94 р №12.

Наказ №95 - Наказ Держстандарту від 30.06.93 р №95 "Про введення обов'язкової сертифікації продукції в Україні".

Наказ №288 - Класифікація форм власності, затверджена наказом Держстандарту України від 22.11.94 р №288.

Наказ №441 - Наказ Держстандарту України від 22.10.96 р №441 "Про затвердження Державного класифікатора України".

Правила №400 - Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України від 22.06.95 р №400.

Лист №15-03 - Лист МЗЕЗТоргу України від 17.03.98 р №15-03 / 29-192 "Роздрібна, оптова торгівля. Основні поняття. Терміни та визначення".

Лист №2-3 - лист Держстандарту України від 07.02.2001 р №2-3 / 7-751.

Лист №56-38 - Лист Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України від 25.02.02 р №56-38 / 87

Юлія БАКУН, головний фахівець редакції "Дебету-Кредиту"


Непрямі методи визначення податкового зобов'язання   Податковий облік   Загальновідомо, що розміри податків залежать не тільки від оподатковуваної бази і ставок, а й від методів їх визначення Непрямі методи визначення податкового зобов'язання
Податковий облік
Загальновідомо, що розміри податків залежать не тільки від оподатковуваної бази і ставок, а й від методів їх визначення. Ці методи можна розділити на прямі і непрямі. Від останніх - непрямих - українські платники податків донедавна були позбавлені ...

Відпускні в бухгалтерському обліку   № 24 (16 Відпускні в бухгалтерському обліку
№ 24 (16.6.2008) :: Бухгалтерський облік
Тема відображення в обліку операцій з надання відпустки Працівникам особливо актуальна у літній период. Тому, як правильно Відправити працівника у відпустку, присвячено ця стаття. ...

Вчинку вимоги - цесія и факторинг   № 22 (2 Вчинку вимоги - цесія и факторинг
№ 22 (2.6.2008) :: Бухгалтерський облік
У бухгалтерській практике все Частіше зустрічаються договори переведення Боргу и відносно Нові для вітчізняного законодавства Терміни «цесія» и «факторинг». Про ті, що це таке и як операции в межах переведення зобов'язань на третю особу відображаються в б ...