Главная

Статьи

Росія вступає в гонку дата-центрів

Створення гігантських центрів обробки даних на Заході вже "поставлено на потік", і найбільшим корпораціям залишається тільки слідувати розробленим стандартам і забезпечувати своєчасне впровадження все більш і більш сучасних технологій. Росія, на жаль, поки не може похвалитися "бумом" Цодов, а й у нас останнім часом намітилася позитивна динаміка. Повчившись у західних гігантів, російські розробники все активніше починають реалізовувати проекти вітчизняних дата-центрів.

Останнім часом відбувається зростання числа і масштабів Центрів Обробки Даних (ЦОД). Відомі корпорації - APC, IBM, HP, Microsoft і ін. - запускають дата-центри один за іншим. Між концернами розгорнулася справжня гонка по створенню великих ЦОД.

В кінці червня з'явилася інформація про те, що Google має намір побудувати великий ЦОД в штаті Айова, витративши на нього колосальну суму в 600 млн доларів. Передбачається, що центр, що займає площу 22,3 га, запрацює вже навесні 2009 року, а 200 співробітників забезпечуватимуть цілодобову роботу. В цілому, компанія зараз будує паралельно кілька великих центрів. Для Google це можливість відчутно збільшити обсяги переданих даних і, як наслідок, розширити функціональність інтернет-сервісів.

У минулому році корпорація Sun почала випускати ЦОД-у-коробці - Project Blackbox
У минулому році корпорація Sun почала випускати "ЦОД-у-коробці" - "Project Blackbox"

У гонитві за Google Microsoft щойно відкрила новий ЦОД в Квінсі, який вже названий одним з найбільших в світі - центр займає близько 30,4 га. Вже анонсовано будівництво ЦОД Microsoft в Сан-Антоніо, на який корпорація витратить 550 млн дол. Також буде побудований центр в Дубліні за 500 млн доларів. Корпорація оголосила про те, що щоквартально збільшує кількість серверів на 20 тис. В основному це робиться для потреб сервісів Microsoft Live (компанія має намір серйозно конкурувати в цьому напрямку з Google і іншими гравцями ринку). Також Microsoft збирається збільшувати обсяг послуг по хостингу.

Варто відзначити, що гонка по створенню масштабних центрів спровокувала і зворотну реакцію.

У минулому році корпорація Sun почала випускати "ЦОД-у-коробці" - "Project Blackbox". На думку менеджерів компанії, багатьох інвесторів не приваблює перспектива вкладати сотні мільйонів доларів в центри, будівництво яких триває роками. Як результат, Sun купує звичайний контейнер з трейлера, розміщує в ньому сервери, підводить комунікації і отримує в найкоротші терміни дешевий і мініатюрний ЦОД.

Витрати знижуються в десятки разів і прискорюється процес інсталяції. Однак в той же час не дотримуються і багато умови. Та й реалізований проект може бути далеко не скрізь. Перешкодою здатні стати навіть архітектурні особливості будівлі, де розташована компанія-замовник (занадто вузькі дверні прорізи, недостатня вантажопідйомність ліфта та ін.).

ГОСТ для ЦОД

При побудові ЦОД перед інженерами постає безліч завдань, які пов'язані з широким спектром вимог - від вибору місця інсталяції та конструкції самих приміщень до ПЗ, що використовується в центрі, так як ЦОД повинен забезпечувати безперебійну роботу 24 години на добу і 365 днів на рік,

На Заході перед проектувальниками ставляться кілька сотень умов, які передбачають захист на всіх рівнях. В цілому структуру ЦОД можна розділити на чотири основних складових - будівля; інженерна інфраструктура; активне обладнання; програмне забезпечення.

Для будівництва будівель і приміщень під ЦОД розроблено безліч стандартів, спрямованих в основному на забезпечення безпеки і зручності. У західних стандартах часом зустрічаються дуже серйозні вимоги, наприклад, будівля повинна розташовуватися на відстані мінімум 90 метрів від найвищої точки, до якої доходила вода під час повені за останні 100 років. Існують прийняті на Заході вимоги до проектованих приміщень, інженерної інфраструктури, системам безпеки, які застосовуються до дата-центрам: в США це стандарт EIA / TIA-942, в Європі - наприклад, EN 50173-5 (поки що знаходиться в стадії проекту).

Залежно від місця будівництва, а також функції ЦОД посилюються протисейсмічних і інші показники. В цілому будівля повинна забезпечувати безперебійність роботи центру при практично будь-яких форс-мажорних ситуаціях, будь то землетрус, повінь, пожежа і т.д. Центри забезпечуються протипожежними системами, засобами безперебійного живлення і охолодження. Для підвищення відмовостійкості все системи життєзабезпечення можна дублювати, в будь-якому випадку необхідна якась ступінь резервування обладнання. Перебої в роботі ЦОД, пов'язані як з катаклізмами, так і з можливими несправностями в обладнанні, можуть мати найсерйозніші економічні наслідки. Так, за розрахунками корпорації АРС, година простою ЦОД може обійтися компанії-власнику в суму від 10 до 500 000 доларів.

Крім того, дата-центр передбачає безліч інших інфраструктурних впроваджень, таких, наприклад, як спеціальний комплекс кліматичного обладнання, що підтримує необхідну для роботи систем температуру- + 18-21 градус за Цельсієм шляхом відведення тепла в відповідних зонах Цода.

Окремого обговорення заслуговує тема інформаційної безпеки. Доступ як в будівлю, де розташований ЦОД, так і в окремі приміщення і навіть до персональних місцях (наприклад, адміністратора) відстежується службою охорони і системами відеоспостереження, часто - з можливістю інфрачервоного сканування. Сьогодні використовуються вже системи біометричного контролю, що дозволяє звести практично до нуля можливість несанкціонованого доступу до інформації.

Основна проблема, яка зараз стоїть перед ЦОД - це енергетичні ресурси. За розрахунками Gartner, вже в наступному році практично половина центрів обробки даних буде відчувати кризу, пов'язану з браком енергетичних потужностей та проблемами охолодження серверів та іншого обладнання. До 2009 року в Gartner прогнозують, що витрати на охолодження займуть друге місце в бюджеті дата-центрів. У зв'язку з прагненням використовувати при проектуванні центрів апаратуру, що займає менші площі, відбувається збільшення споживання електроенергії. Так, за даними Gartner, якщо раніше на один квадратний метр ЦОД в середньому розраховувалося споживання енергії максимум в 5-10 кВ, то тепер ці норми зросли до 35 кВ. У зв'язку з цим основні центри тепер будуються на територіях з порівняно низькими тарифами на електроенергію. Так, центр Microsoft, про який говорилося вище, споживає близько 50 мегават енергії. Таким чином, енергетичні витрати Цодов виходять на один рівень із середніми містами.

Що стосується використовуваного обладнання, то вже в залежності від бізнес-завдань і вимог до ПО для забезпечення бізнес-процесів проектувальники вибирають сервери, стійки, мережеве обладнання, системи безперебійного живлення, кондиціонери і т.д. Так, якщо потрібно створення масштабується дата-центру і заплановано розширення Цода, то використовується два підходи - вертикальну та горизонтальну масштабування. У першому випадку (наприклад, в разі, коли центр обслуговує великий потік транзакцій) часто використовується високошвидкісне коммутірованіе серверних ресурсів, у другому - сервери кластеризуються, при цьому для розширення можуть бути використані не найпотужніші сервери. Зараз все більш популярними стають модульні сервери (blade), що дозволяють легше вирішувати питання масштабування центру.

При проектуванні ЦОД особливу увагу, природно, приділяється ергономічності і зручності робочих місць.

У зв'язку з тим, що дата-центри оперують критично важливою інформацією, особливе місце займають системи резервного копіювання даних. В цілому зараз прийнято використовувати технологію мереж зберігання даних (SAN) і стрічкові системи копіювання, а також системи Veritas NetBackup (Symantec) і Legato Networker (EMC).

Розподіл бюджету на утримання однієї стандартної стійки в ЦОД

Джерело: АРС, 2005

Крім того, внутрішні мережі вживають запобіжних засобів від несанкціонованого доступу: брандмауери, захищені VPN-протоколи, системи виявлення вторгнень (Intrusion Detection System (IDS)).

Незважаючи на такі жорсткі вимоги до дата-центрам, попит на них продовжує зростати. Згідно з опитуваннями Gartner, 93% всіх центрів збираються найближчим часом оновитися, розширитися, або переміститися, в пошуках місць з більш дешевою електроенергією. Дані говорять на користь того, що ця сфера розвивається дуже бурхливо і реагує на зміни в технологіях.

Дата-центр по-російськи

У Росії перші ЦОД стали з'являтися в 2000-му році. Після цього був реалізований ряд великих проектів. Основними клієнтами перших ЦОД були банківські структури, нафтова галузь і державні органи. Ще в 1999 році заробив перший дослідний російський ЦОД при одній з податкових інспекцій, який обробляв декларації та довідки про доходи жителів Москви і Московської області. Одним з перших великих російських Цодов був центр Ощадбанку. Пізніше, в 2003 році, за підтримки "Ростелекома" в Чувашії відкрився перший в Росії республіканський центр обробки даних, який використовувався для систематизації архівних даних, забезпечував органи місцевої влади, а в 2006 році був відкритий ЦОД при науковому центрі «Курчатовський інститут» (РНЦ КІ).

Російські дата-центри сьогодні переживають стадію зростання (правда, поки серйозно відстають від західних гігантів). Так, в минулому році був запущений центр "М1" вартістю 15 млн доларів. Загальна площа цього ЦОД - 2500 кв.м. Інтегратором центру є компанія Stack Group, яка розвиває розподілену мережу дата-центрів, надаючи широкий спектр послуг - business continuity & disaster recovery (безперервність бізнесу), хостинг, оренда сервера, розміщення сервера і т.д. За рахунок "М1" компанія розширила "кільце" з'єднаних один з одним Цодов. "М1" став третім з них. Першими двома були розташований в Москві ЦОД Stack і підмосковний PSN.

Днями в Москві відкрився новий ЦОД компанії "Трійка Діалог" площею 200 кв. метрів, розрахований більш ніж на 100 робочих місць з можливістю подальшого розширення (ця умова тепер все частіше ставиться перед проектувальниками).

ЦОД, сума інвестицій в який склала близько 10 млн дол., Призначений для розміщення віддалених робочих станцій, серверного парку компанії і забезпечення робочих місць трейдерів безперебійним харчуванням.

У проектуванні інженерної інфраструктури брали участь фахівці компанії АРС, які в даному випадку орієнтувалися на більш передові стандарти - європейські та американські, так як російські стандарти поки не встигають за розвитком технологій у світі.

ЦОД використовує існуючі канали зв'язку через прокладені оптоволоконні лінії, сукупна пропускна здатність яких становить 20 Гбіт / с.

Система безпеки в ЦОД побудована за стандартним принципом - відеоспостереження ведеться в ІТ-кімнаті, персонал може бачити кожну робочу стійку окремо. Доступ до обладнання забезпечується за допомогою магнітних карт (проектувальники вирішили відмовитися від біометричних систем, так як вони все ще дуже дороги і не гарантують необхідний ступінь надійності).

Приміщення ЦОД і трейдингового центру, де працює близько 100 трейдерів, сплановані таким чином, що в разі аварійної ситуації повна евакуація співробітників займе 200 секунд. Для автоматичного пожежогасіння використовуються водяні, пінні, порошкові, газові кошти.

Крім джерел безперебійного живлення, які повинні підтримувати роботу енергосистеми протягом 40-60 хвилин, в ЦОД розміщені два дизельгенератори з запасом палива потужністю по 250 Квт кожен.

Управління ЦОДом здійснюється за допомогою двох контрольних постів. Перший розташовується в діловому центрі "Романов Двір". Це пост управління всім інтелектуальним будівлею, з якого крім контролю основних параметрів здійснюється контроль електроживлення і цілісності контуру водяного охолодження. З Цода "Трійки Діалог" сюди виведено управління всіма інженерними системами (чиллери, газове пожежогасіння, оповіщення про пожежу, вентиляція, енергопостачання від головного розподільного щита до розподільних щитів Цода). Другий пост управління відповідає за безперервний моніторинг роботи серверів і основних додатків. Звідси ведеться регулювання температури в робочих стійках і настройка параметрів системи раннього оповіщення про пожежу.

У Росії намітилася конкуренція в області технологічних рішень. Постійно зростаючий обсяг використання ІТ в бізнесі компаній більшості галузей стимулює зростання інтересу до технологій створення Цодов. Хоча російські дата-центри не можуть поки конкурувати зі світовими гігантами, вони стають природною складовою інформаційного фундаменту російського бізнесу.

Самвел Мартиросян / CNews