Главная

Статьи

Формування собівартості послуг і продукції: особливості обліку витрат

  1. Розподіл витрат при формуванні собівартості
  2. Прямі витрати в обліку витрат
  3. Загальногосподарські витрати в обліку витрат
  4. Накладні витрати в обліку витрат
  5. Приклад розподілу витрат
  6. Податковий облік витрат
  7. Також дивіться: - - Податок на майно 2014 - Сплата транспортного податку

Діючі інструкції з бухобліку не містять вказівок на можливість обліку витрат, які зроблені за рахунок субсидій, з віднесенням їх на фінансовий результат установи для формування собівартості продукції. У статті надано практичні рекомендації щодо їх розподілу та обліку.

Розподіл витрат при формуванні собівартості

При виконанні установою будь-яких робіт, наданні послуг формування з фактичної собівартості відбивається на рахунку 109 00 000 «Витрати на виготовлення готової продукції, виконання робіт, послуг» з урахуванням як прямих, так і накладних (непрямих) загальногосподарських витрат. Використання зазначеного рахунку передбачено Інструкцією по застосуванню Єдиного плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженої наказом Мінфіну Росії від 1 грудня 2010 року № 157н (Далі - Інструкція № 157н).

Важливо знати, що немає вказівок на можливість обліку витрат, вироблених за рахунок субсидій (КФВ 4) або за рахунок підприємницької діяльності (КФВ 2) з метою формування собівартості готової продукції, виконання робіт, надання послуг, без застосування рахунку 109 00 000 «Витрати на виготовлення готової продукції, виконання робіт, послуг ». Таким чином, незалежно від того, в рамках якого виду діяльності зроблені витрати, установі при формуванні облікової політики потрібно визначити порядок і періодичність відображення витрат на зазначеному рахунку.

Установа організовує бухгалтерський облік витрат за економічними елементами та за статтями калькуляції в залежності від галузевих особливостей за способом включення до собівартості (прямі і непрямі (накладні)). Така операція обліку витрат може відбуватися за підсумками календарного місяця.

Фінансове забезпечення виконання державного (муніципального) завдання бюджетною установою здійснюється у вигляді наданої йому з бюджету субсидії, розмір якої розраховується на підставі нормативних витрат. Вони діляться на прямі витрати, які безпосередньо пов'язані з наданням даного виду послуги, і витрати на загальногосподарські потреби.

Прямі витрати в обліку витрат

До прямих нормативним затратам ставляться видатки на оплату праці фахівців за штатним розкладом і придбання витратних матеріалів, які споживаються в процесі надання послуг.

Загальногосподарські витрати в обліку витрат

У складі нормативних витрат на загальногосподарські потреби виділяються наступні витрати:

  • на комунальні послуги (за винятком нормативних витрат, віднесених до нормативних на утримання майна);
  • на утримання об'єктів нерухомого майна, закріпленого за установою на праві оперативного управління або придбаного за рахунок коштів, виділених засновником;
  • на придбання послуг зв'язку;
  • на придбання транспортних послуг;
  • на оплату праці та нарахування на виплати з оплати праці адміністративно-управлінського, адміністративно-господарського, допоміжного та іншого персоналу, що не бере безпосередньої участі в наданні послуги.
  • інші витрати на загальногосподарські потреби.

Накладні витрати в обліку витрат

Накладні (непрямі) витрати установи підлягають розподілу між видами діяльності (КФВ), між видами послуг, що надаються, а також в податковому обліку. Розподіляти такі витрати необхідно ще при їх плануванні (тобто на стадії складання плану фінансово-господарської діяльності установи), зокрема, при розрахунку нормативних витрат на виконання госзаданія, на утримання майна, при калькулюванні собівартості платних послуг.

Відповідно до типової форми угоди про порядок і умови надання субсидій на відшкодування нормативних витрат, пов'язаних з наданням за державним завданням послуг (виконанням робіт), установа має право витрачати субсидії самостійно з метою надання послуг, виконання робіт відповідно до вимог до їх якості та (або) обсягом, визначеним в госзаданіе. При цьому установа не має права покривати частину нормативних витрат за рахунок субсидій, якщо воно веде діяльність, пов'язану з наданням послуг (виконанням робіт) за плату.

Таким чином, підстав для віднесення касових видатків і прийнятих бюджетних зобов'язань до КФВ відповідає обсяг робіт, послуг, встановлений державним завданням, яке формується відповідно до відомчим переліком державних послуг і показників якості цих послуг.

У пункті 134 Інструкції № 157н зазначено, що розподіл накладних витрат проводиться пропорційно показниками, які характеризують результати діяльності установи (прямих витрат з оплати праці, матеріальних витрат, обсягу виручки і т. П.). До складу витрат установи крім прямих і накладних витрат також входять загальногосподарські витрати і витрати обігу (п. 138 Інструкції № 157н).

Які з перерахованих вище витрат підлягають розподілу, зазначено на схемі.

У наведеній схемі прямі і непрямі (накладні) витрати об'єднані в групу, яка умовно названа «виробничі витрати». У свою чергу, накладні витрати, включені в цю групу, підлягають розподілу на собівартість продукції, робіт, послуг (за видами).

В силу пункту 135 Інструкції № 157н загальногосподарські витрати установи, вироблені за звітний період (місяць), відповідно до затвердженої установою облікову політику також розподіляються на собівартість продукції, робіт, послуг, а в частині нераспределяемих витрат - на збільшення витрат поточного фінансового року. До них відносяться витрати невиробничого характеру.

Відповідно до пункту 136 Інструкції № 157н сума витрат, вироблених установою в результаті реалізації товарів, робіт, послуг, в тому числі в процесі їх просування, вважається витратами обігу, які також відносяться на збільшення витрат поточного фінансового року.

Таким чином, розподілу підлягають непрямі (накладні) витрати, пов'язані з виробництвом продукції, наданням послуг, виконанням робіт, і загальногосподарські розподіляються витрати. Порядок розподілу таких витрат розробляється в установі з урахуванням галузевої специфіки самостійно за погодженням із засновником або засновником і стає елементом облікової політики (п. 134 Інструкції № 157н).

При розподілі накладних і загальногосподарських витрат між видами діяльності не варто забувати, що основна діяльність установи ведеться в рамках госзаданія, яке доводиться до установи його засновником.

Приклад розподілу витрат

Фінансове забезпечення основної діяльності бюджетної установи здійснюється у вигляді субсидій на виконання державного (муніципального) завдання. Вони виділяються з урахуванням витрат на утримання нерухомого майна та особливо цінного рухомого майна, закріплених за установою засновником або придбаних за рахунок коштів, виділених йому засновником на придбання такого майна, а також витрат на сплату податків, об'єктом оподаткування за якими визнається відповідне майно. Розглянемо на прикладі розподіл загальних витрат між видами діяльності на стадії планування.

Бюджетній установі при складанні плану фінансово-господарської діяльності на черговий фінансовий рік необхідно розподілити плановані загальногосподарські витрати за видами діяльності. Доходи по субсидіях на виконання госзаданія плануються на підставі даних, отриманих від засновника, про обсяг виділених йому субсидій. Крім того, плануються доходи від надання платних послуг (за видами послуг), а також від надання майна в оренду. Узагальнені планові показники по надходженнях коштів виглядають наступним чином:

1) субсидії на виконання державного завдання, всього - 122 300 000 руб. (В тому числі, на сплату податків на майно і землю, як об'єкт оподаткування за якими визнається нерухоме і особливо цінне рухоме майно, закріплене за установою, - 10 200 000 руб.).

2) приносить дохід діяльність, всього - 60 000 000 руб.

Загальна сума надходжень становить 182 300 000 руб.

Далі наведемо окремі статті витрат, що підлягають розподілу при плануванні фінансово-господарської діяльності:

1) послуги зв'язку - 50 000 руб .;

2) витрати на комунальні послуги, всього - 900 000 руб.
В тому числі:

  • на електроенергію - 400 000 руб.
  • на теплову енергію - 300 000 руб.
  • на водоспоживання і водовідведення - 200 000 руб.

Транспортний податок - 200 000 руб.

Згідно зі встановленою методикою розподілу загальних витрат при плануванні ФГД, загальні витрати розподіляються пропорційно доходам за видами діяльності в такий спосіб:

1) загальна сума надходжень субсидій на виконання державного завдання (без урахування коштів на сплату податків на майно і землю) дорівнює 112 100 000 руб. (122 300 000 - 10 200 000);

2) загальна сума надходжень по всіх видах діяльності (без урахування коштів на сплату зазначених податків) складає 172 100 000 руб. (122 300 000 - 10 200 000 + 60 000 000);

3) частка доходів по субсидіях дорівнює 65 відсоткам ((122 300 000 руб. - 10 200 000 руб.) 172 100 000 руб. × 100);

4) частка доходів від підприємницької діяльності становить 35 відсотків ((60 000 000 руб. 172 100 000 руб.) × 100).

Розподіл видатків для наочності представлено в таблиці:

Вид витрат Код Косгеї Субсидії на виконання госзаданія (65% від загальної суми витрат), руб. Засоби від приносить дохід діяльності (35% від загальної суми витрат), руб. Послуги зв'язку 221 32 500 17 500 Комунальні послуги, всього 223 585 000 315 000 В тому числі:

  • на електроенергію

223 260 000 140 000

  • на теплоенергію

223 195 000 105 000

  • на водоспоживання та водовідведення

223 130 000 70 000 Транспортний податок 290 130 000 70 000

Надалі фактичні загальні витрати розподіляються між видами діяльності виходячи із затверджених показників плану фінансово-господарської діяльності. Для рівномірного розподілу даних витрат за видами діяльності можна розробити додаткові (допоміжні) таблиці до плану ФГД з розбивкою планових показників по доходах і видатках поквартально (помісячно).

Податковий облік витрат

Розподіл витрат на прямі і непрямі різниться в бухгалтерському та податковому обліку, так як в обліку бухгалтер слід галузевим інструкціям, а при розрахунку податку на прибуток - нормам глави 25 Податкового кодексу РФ ( «Податок на прибуток організацій»).

Бюджетні установи при обчисленні податку на прибуток не враховують в складі доходів суми цільових надходжень на утримання і ведення статутної діяльності.

Відповідно до пунктів 17, 49 статті 270 Податкового кодексу РФ при визначенні податкової бази не враховуються витрати у вигляді вартості майна, переданого в рамках цільового фінансування, згідно з підпунктом 14 пункту 1 статті 251 Податкового кодексу РФ, а також інші витрати, які не відповідають критеріям, зазначеним у пункті 1 статті 252 Податкового кодексу РФ.

При веденні підприємницької діяльності та формуванні доходів і витрат для цілей оподаткування необхідно керуватися загальними нормами глави 25 Податкового кодексу РФ, в тому числі нормами пункту 1 статті 272 . Відповідно до неї, витрати, які не можуть бути безпосередньо віднесені на витрати за конкретним видом діяльності, розподіляються пропорційно частці відповідного доходу в сумарному обсязі всіх доходів платника податків. Однак зазначені положення діють тільки щодо витрат, що підлягають обліку для цілей оподаткування прибутку організацій, і не поширюються на витрати бюджетних установ, фінансування яких здійснюється за рахунок субсидій на виконання державного (муніципального) завдання.

Також дивіться:
-
- Податок на майно 2014
- Сплата транспортного податку

Щоб читати свіжі матеріали журналу «Облік в бюджетних установах», або підпишіться на журнал.