Главная

Статьи

Економічні цикли, їх особливості та види

  1. Причини економічного циклу
  2. Показники економічного циклу
  3. Види економічних циклів

Насправді розвиток економіки відбувається не по прямій лінії (тренду), що визначає економічне зростання, а з постійним відхиленням від тренду, зі спадами і підйомами, тобто циклічно (рис.1). Ділові або економічні цикли (business cycle) - періодичні підйоми і спади в економіці, а також коливання ділової активності. Дані коливання є непередбачуваними і нерегулярними, тому термін «цикл» тут використовується досить умовно.

Цикл володіє двома екстремальними точками:

  • Точка піку (peak), яка відповідає максимуму ділової активності.
  • Точка дна (trough), відповідна мінімуму ділової активності, тобто максимальному спаду.
Насправді розвиток економіки відбувається не по прямій лінії (тренду), що визначає економічне зростання, а з постійним відхиленням від тренду, зі спадами і підйомами, тобто  циклічно (рис

Як правило, економічні цикли поділяються на дві фази. Перша фаза називається фазою спаду або рецесії (recession) і тривати вона від піку до дна. При тривалому і глибокому спаді виникає депресія (depression). Друга фаза називається фазою підйому або пожвавлення (recovery), і вона триває від дна до піку.

Крім цього є й інший підхід, який розділяє економічні цикли на чотири фазу. Однак тут не виділяють екстремальні точки, оскільки вважається, що при досягненні економікою максимуму або мінімуму ділової активності вона знаходиться в цьому стані досить тривалий період часу. Отже:

  • I фаза - бум (boom), характеризується максимальною активністю в економіці. Це період надзайнятість і інфляції. У цьому стані економіку називають «перегрітої» ( «overheated economy»).
  • II фаза - спад (recession або slump), характеризується поступовим поверненням економіки до рівня тренда, скороченням рівня ділової активності, наближенням фактичне ВВП до свого потенційного рівня і падінням нижче тренда, що переводить економіку в третю фазу.
  • III фаза - криза (crisis) або стагнація (stagnation). Спостерігається реценсіонний розрив в стані економіки, при якому фактичний ВВП нижче потенційного. Цей період характеризується недовикористанням економічних ресурсів, тобто високим безробіттям.
  • IV фаза - пожвавлення або підйом, при якому економіка починає поступово виходити з кризового стану, а фактичний ВВП зростає до потенційного рівня, після чого перевершує його, прагнучи досягти максимуму, що повертає ситуацію до першої фази.

Причини економічного циклу

В економічній теорії наголошується, що економічні цикли виникають унаслідок найрізноманітніших явищ: рівень сонячної активності, революції, військові перевороти, вибори президентів, високі темпи зростання населення, недостатній рівень споживання, настрій інвесторів, цінові шоки, технічні та технологічні нововведення і багато іншого. Насправді все коли-небудь перераховані причини можна об'єднати в одну - невідповідність між сукупним попитом і пропозицією, а також сукупними витратами і обсягом виробництва. У зв'язку з цим циклічний розвиток економіки можна пояснити кількома аспектами. По-перше, це зміна сукупного попиту при стабільному значенні сукупної пропозиції. По-друге, це зміна сукупного пропозиція при стабільному значенні сукупного попиту.

Припустимо, економічні цикли виникають унаслідок зміни сукупного попиту або витрати. Розглянемо приклад того, як поведуть себе ці показники на кожній фазі циклу (рис. 2. (а)).

Фаза буму характеризується настанням моменту, при якому неможливо буде продати весь вироблений обсяг виробництва, тобто сукупні витрати будуть нижчими випуску. В результаті з'являється затоварення, що призводить до збільшення запасів на підприємствах. Це в свою чергу призводить до згортання виробництва, яке стає причиною звільнення працівників і зростання рівня безробіття. В результаті сукупний дохід і, отже, сукупний витрата знижується. В першу чергу такі економічні цикли виявляються в зниженні попиту на товари тривалого користування і падінням попиту підприємств на інвестиції , Що призводить зниження короткострокової ставкою відсотка. Як правило, в таких умовах довгострокова ставка зростає за рахунок продажів облігацій в умовах зниженого доходу і брак готівки. Зниження сукупного доходу зменшує податкові надходження в бюджет держави, що призводить до зростання величини державних трансфертних виплат та дефіциту державного бюджету. Підприємства намагаються реалізувати свою продукцію за допомогою зниження цін, що призводить до дефляції.

Незабаром підприємства стикаються з ситуацією, коли продукція не продається навіть за нижчими цінами. У цьому випадку компанія може вдатися до кількох рішень. По-перше, це придбання більш продуктивного обладнання, яке дозволить продовжити виробництво товару при менших витратах. Таким чином, підприємство зможе знизити ціну на продукцію, що не зменшивши тим самим величину прибутку. По-друге, підприємство може зайнятися виробництвом нового виду товарів, яке вимагає технічного переоснащення. В обох випадках можна домогтися збільшення попиту на інвестиційні товари, що дозволить розширити виробництво в галузях, які виробляють інвестиційні товари. В результаті в цій сфері спостерігається пожвавлення, яке призводить до збільшення зайнятості, зростання прибутку підприємства, збільшення сукупного доходу. Зі зростанням доходів зростає і попит в галузях, які виробляють товари народного споживання, а також розширюється виробництво цих товарів. Дані процеси поступово охоплюють всю економіку. Таким чином, економічні цикли переходять до фази підйому.

Із зростанням попиту на товари тривалого користування і інвестиції виникає подорожчання кредиту, тобто росте короткострокова ставка відсотка. При цьому спостерігається зниження довгострокової ставки відсотка, так як зростає попит на облігації і підвищуються ціни на цінні папери. Зростає рівень цін. Збільшуються податкові надходження. Скорочуються трансфертні виплати. Дефіцит державного бюджету зменшується, що дає можливість появи профіциту. З підйомом економіки і зростанням ділової активності економічні цикли переходять у фазу «перегріву» економіки, що призводить до чергового спаду.

Отже, економічні цикли грунтуються на зміні інвестиційних витрат, оскільки інвестиції є найбільш нестабільною частиною сукупного витрати (сукупного попиту).

На малюнку 2 економічні цикли представлені графічно за допомогою моделі AD-AS. На малюнку 2 (а) зображений економічний цикл зі зміною сукупного попиту (сукупних витрат), а на малюнку 2 (б) - економічний цикл зі зміною сукупного пропозиції (сукупного випуску).

На малюнку 2 (а) зображений економічний цикл зі зміною сукупного попиту (сукупних витрат), а на малюнку 2 (б) - економічний цикл зі зміною сукупного пропозиції (сукупного випуску)

Варто відзначити, що в умови, коли причиною спаду в економіці є зменшення сукупної пропозиції, в основному всі показники поводяться так само, як і в разі скорочення сукупного попиту (сукупного витрати). Винятком є ​​показник загального рівня цін, який росте з поглибленням спаду. Така ситуація називається «стагнація» і характеризується одночасним спадом виробництва і зростанням рівня цін. З подібного спаду виходять, як правило, за рахунок інвестицій, які збільшують запас капіталу в економіки і дозволяють вирости сукупній пропозиції.

Показники економічного циклу

Показник темпу економічного зростання (rate of growth - g) є головним індикатором фаз циклу. Його розрахунок ведеться за наступною формулою:

g = [(Yt - Yt1) / Yt1] x 100%, де

Yt - реальний ВВП поточного року,

Yt1 - реальний ВВП попереднього року.

Таким чином, економічні цикли цим показником характеризуються як процентна зміна реального ВВП в кожному наступному році в порівнянні з попереднім. Якщо ця величина позитивно, то економічні цикли знаходяться в фазі підйому, в іншому випадку - в фазі спаду. Розрахунок цього показника ведеться раз на рік, а значення використовується для характеристики темпів економічного розвитку.

Крім цього економічні цикли на різних фазах характеризуються різними показниками, які залежать від поведінки економічних величин. Серед них виділяють:

  • Проциклічна показники, які ростуть в фазі підйому і падають у фазі спаду (обсяг продажів, величина сукупних доходів, реальний ВВП, прибуток фірм, обсяг імпорту, обсяг трансфертних виплат, величина податкових надходжень).
  • Контрциклічні показники, які ростуть в фазі спаду і падають у фазі підйому (величина запасів фірм, рівень безробіття).
  • Ациклічні показники, величина яких не пов'язана з фазами циклу, так як вони не мають циклічного характеру (обсяг експорту, норма амортизації, ставка податку).

Види економічних циклів

Класифікують економічні цикли в залежності від їх тривалості:

  • столітні цикли, чия тривалість становить сто і більше років;
  • «Цикли Кондратьєва», які тривають 50-70 років. Свою назву вони отримали від видатного російського економіста Н.Д. Кондратьєва, який розробив теорію «довгих хвиль економічної кон'юнктури»;
  • класичні цикли, що тривають 10-12 років і які характеризуються масовим оновленням основного капіталу;
  • цикли Китчина, чия тривалість становить 2-3 роки.

Таким чином, економічні цикли розрізняються на різні види на підставі тривалості функціонування того чи іншого фізичного капіталу в економіці. Наприклад, столітні цикли визначаються появою наукових відкриттів і винаходів, які виробляють справжній переворот в технології виробництва. Довгохвильові цикли Кондратьєва грунтуються на тривалості терміну служби промислових та інших споруд і будівель, тобто на пасивної частини фізичного капіталу. «Класичні» цикли характеризуються тривалістю в 10-12 років, протягом яких спостерігається фізичний знос устаткування, тобто активної частини фізичного капіталу. Варто відзначити, що сучасні умови ставлять на перше місце при заміні обладнання не фізичний, а моральний знос. Іншими словами згодом з'являється більш продуктивної і досконале обладнання, в результаті чого виникає необхідність заміни застарілої техніки. Як правило, нові технічні та технологічні рішення розробляються кожні 4-6 років, однак цей цикл поступово скорочується. Також багато економістів зазначають, що економічні цикли за тривалістю залежать від масового споживчого поновлення товарів тривалого користування, які відбуваються з періодичністю в 2-3 роки.

У сучасній економіці відзначається, що економічні цикли в даний час за тривалістю фаз і амплітуді коливань можуть бути найрізноманітнішими. В першу чергу це залежить від причин виникнення кризи і особливостей економіки конкретної країни (ступінь державного втручання, частка і рівень розвитку сфери послуг, характер регулювання економіки, умови розвитку та застосування науково-технічної революції).

Дуже важливо при цьому розрізняти циклічні і нециклічні коливання. В цьому плані економічні цикли характеризуються зміною всіх показників і охопленням всієї галузі або сектора. У свою чергу нециклічні коливання супроводжуються зміною ділової активності тільки в окремих галузях, які мають сезонний характер робіт, а також змінюються лише деякі економічні показники.