Незважаючи на труднощі, пов'язані з економічною кризою, ЄАЕС продовжує політику формування єдиних ринків в базових галузях економіки. До їх числа належить сільське господарство, де Євразійська економічна комісія в недалекому майбутньому планує ввести єдині правила бюджетної підтримки виробників.
Обговорювався документ передбачає алгоритми розподілу компенсації в разі порушення однією з держав союзу зобов'язань в частині застосування заборонених субсидій або перевищення рівня субсидування. Для розрахунку компенсацій передбачається використовувати дані по взаємній торгівлі держав ЄАЕС за три роки, що передували періоду порушення. Документ знаходиться поки в стадії розробки і скоро повинен бути внесений на розгляд ЄЕК.
Введення цих правил стане кроком вперед в ході формування загального продовольчого ринку ЄАЕС, який в умовах західних санкцій і відповідних російських антісанкцій набуває ключове значення для національної безпеки РФ і її партнерів по Євразійському союзу. продовольча безпека стає фактором, без якого забезпечити стабільність суспільно-політичної ситуації і поступальний розвиток економіки вкрай складно, якщо взагалі можливо. Про те свідчить і порівняно недавній досвід СРСР, який забезпечити населення продовольчими продуктами не зміг, і порожні полиці магазинів стали головним пунктом звинувачень радянської влади, не здатної прогодувати власне населення, з боку громадської думки.
В умовах падіння цін на нафтогазові ресурси сільськогосподарський сектор набуває для держав ЄАЕС особливе економічне значення, забезпечуючи зайнятість населення і зростаючий експорт продовольства, що дає валютну виручку. Проблема в тому, що країни Євразійського союзу проводять поки неоднакову продовольчу і аграрну політику, по-різному використовуючи свої конкурентні переваги. Відрізняється не тільки рівень податків і розміри державних субсидій, а й самі типи економік, збудованих на різних принципах. У Росії і Казахстані, наприклад, економічна політика набагато більш ліберальна, що аж до недавнього часу визначало порівняно низький рівень держпідтримки сільського господарства.
До початку української кризи вважалося, що ті види сільськогосподарської продукції, виробляти які при поточній ринковій кон'юнктурі у себе невигідно, легше закупити за кордоном. Тому в Росії розвивалися в основному ті види аграрного виробництва, які були орієнтовані на ринок і комерційно вигідні. Білорусія ж спочатку розглядала агропромисловий комплекс як стратегічну галузь економіки, покликану компенсувати падіння експортних доходів від поставок машинобудівної продукції. Тому і розмір держпідтримки сільського господарства у неї був набагато вище, ніж у Росії, Казахстану та інших учасників ЄАЕС.
Тим часом розмір субсидій і податкових пільг, одержуваних підприємствами агропромислового комплексу, безпосередньо впливає на рівень цін. Якщо субсидії більше, а податки нижче, то виробники можуть встановлювати на свою продукцію більш низькі ціни, видавлюючи з ринків конкурентів з тих держав, де продовольчі підприємства такою підтримкою держави не користуються. В результаті виникає ситуація, що нагадує недобросовісну конкуренцію. Країни, які страждають від напливу дешевого продовольчого експорту, змушені вводити обмежувальні заходи, щоб не дати своїм підприємствам остаточно розоритися. В іншому випадку їм загрожують економічні та соціальні проблеми у вигляді банкрутств, безробіття і падіння доходів бюджету.
Негативна реакція виникає і у держав, проти яких запроваджуються обмежувальні заходи. Прикладом можуть служити дії Казахстану, який через різке падіння курсу рубля і напливу дешевих російських товарів масового споживання протягом 2014-2015 рр. був змушений неодноразово вводити заборонні заходи.
Позитиву в міждержавні відносини така ситуація аж ніяк не додає, і щоб уникнути можливих проблем, країни ЄАЕС вирішили заздалегідь домовитися про розмір держсубсидій в АПК. Тим більше що перед очима у них багатий досвід Євросоюзу, який аналогічні проблеми вирішує схожими методами. На сільськогосподарські субсидії сьогодні ЄС витрачає 45-50% всього свого бюджету, а їх розмір вже досяг половини валової вартості сільськогосподарської продукції. ЄАЕС до такого рівня субсидування ще далеко, але намічені між учасниками об'єднання проблеми краще спробувати вирішити заздалегідь.
Тим більше що їм і без того вистачає проблем в зв'язку з російським ембарго на поставки української сільськогосподарської продукції, а також введенням недавно забороною на її транзитні перевезення в Казахстан і Киргизію. Оскільки підтримувати політику Росії щодо України Казахстан і Білорусія відмовилися, вони змушені миритися з її односторонніми політичними заходами, спрямованими на захист внутрішнього ринку від напливу дешевої продукції з країн Євросоюзу.
На відміну від більшості інших галузей економіки, включаючи роздрібну торгівлю, сільське господарство країн ЄАЕС сьогодні знаходиться на підйомі. І пов'язаний він в чималому ступені з тим, що ввезення значної частини продовольства з країн ЄС Росія своїми антісанкціямі заборонила, і місце на внутрішньому ринку виявилося вільним. На засіданні Консультативної комітету з агропромислової політики при Колегії ЄЕК був озвучений прогноз, відповідно до якого протягом 2016-2017 рр. аграрно-промисловий комплекс ЄАЕС продемонструє поліпшення основних виробничих показників. Загальне зростання сільськогосподарського виробництва в наступному році прогнозується на рівні 8%, експорт зросте на 19%, а взаємна торгівля в порівнянні з 2015 р - на 15% в доларовому вираженні. Як наслідок, рівень самозабезпеченості основними продовольчими товарами за підсумками 2017 р складе 94%. Повна самозабезпеченість з урахуванням взаємної торгівлі буде досягнута за такими найважливішими продовольчими товарами, як баранина, м'ясо птиці, молоко, яйця птахів, картопля і овочі. Завдяки цьому держави ЄАЕС зможуть не тільки скоротити імпорт цих видів продовольства, але і продовжити нарощувати їх експортні поставки.
16 червня на Петербурзькому міжнародному економічному форумі перший заступник міністра економічного розвитку РФ Олексій Лихачов заявив, що, незважаючи на несприятливу цінову кон'юнктуру на зовнішніх ринках, Росія в цьому році показує «фантастичне зростання» сільськогосподарського експорту. «Продукція сільського господарства демонструє фантастичні результати, - заявив він, - за підсумками чотирьох місяців ми маємо п'ятивідсотковий зростання експорту (продукції АПК) в самому строгому доларовому рахунку і зростання на 30,5% у фізичних обсягах поставки сільськогосподарської продукції за кордон». Тим самим Росія, за його словами, продовжує нарощувати фізичні обсяги несировинного і неенергетичного експорту. «Тут головним партнером виступають компанії машинобудівного комплексу, енергетичного і транспортного машинобудування, нафтохімії, металургії, і я б особливим чином підкреслив сільське господарство», - зазначив заступник міністра. Правда, частка аграрної продукції в структурі російського експорту поки невелика і складає близько 5%, але в порівнянні з минулим роком спостерігається її стійке зростання .
Зрозуміло, у сільського господарства і продовольчої промисловості ЄАЕС є і проблеми. Серед них експерти ЄЕК відзначають залежність від імпортних ресурсів і високих технологій, слабку диверсифікацію аграрного експорту, недорозвиненість тепличного виробництва і недостатній рівень забезпечення галузі технікою і добривами. Але всі ці проблеми можна вирішити, якщо вчасно скоординувати аграрну політику країн ЄАЕС і докласти зусиль для того, щоб забезпечити АПК необхідними фінансовими, технічними та кадровими ресурсами. Тенденції останнього часу вселяють в цьому відношенні обережний оптимізм.
