Посібник підготував Андрій Безсонов
Редактор Ілля Франк
© І. Франк, 2012
© ТОВ «Восточная книга», 2012
Як читати цю книгу
Шановні читачі!
Перед вами - НЕ чергове навчальний посібник на основі понівеченого (скороченого, спрощеного і т. П.) Авторського тексту.
Від вас зовсім не потрібно «сісти за стіл і приступити до занять». Цю книгу можна читати де завгодно, наприклад, в метро або лежачи на дивані, відпочиваючи після роботи. Тому що унікальність методу якраз і полягає в тому, що запам'ятовування іноземних слів і виразів відбувається приховано, за рахунок їх повторюваності, без СПЕЦІАЛЬНОГО заучування і необхідності використовувати словник.
Існує безліч забобонів на тему вивчення іноземних мов. Що їх можуть навчати тільки люди з певним складом розуму (особливо другий, третій мову і т. Д.), Що робити це потрібно мало не з пелюшок і, найголовніше, що в цілому це складне і досить-таки нудне заняття.
Але ж це не так! І успішне застосування Методу читання Іллі Франка протягом багатьох років доводить: почати читати цікаві книги на іноземній мові може кожен!
причому
на будь-якій мові,
в будь-якому віці,
а також з будь-яким рівнем підготовки (починаючи з «нульового»)!
Сьогодні наш Метод навчального читання - це більше двохсот книг на п'ятдесяти мовах світу. І сотні тисяч читачів, які повірили в свої сили!
Отже, «як це працює»?
Відкрийте, будь ласка, будь-яку сторінку цієї книги. Ви бачите, що текст розбитий на уривки. Спочатку йде адаптований уривок - текст з вкраплення в нього дослівним російським перекладом і невеликим лексико-граматичним коментарем. Потім слід той же текст, але вже неадаптованих, без підказок.
Якщо ви тільки почали освоювати англійську мову, то вам спочатку потрібно читати текст з підказками, потім - той же текст без підказок. Якщо при цьому ви забули значення будь-якого слова, але в цілому все зрозуміло, то не обов'язково шукати це слово в уривку з підказками. Воно вам ще зустрінеться. Сенс неадаптированного тексту якраз в тому, що якийсь час - нехай короткий - ви «пливете без дошки». Після того як ви прочитаєте неадаптованих текст, потрібно читати наступний, адаптований. І так далі. Повертатися назад - з метою повторення - НЕ ПОТРІБНО! Просто продовжуйте читати ДАЛІ.
Спочатку на вас хлине потік невідомих слів і форм. Не бійтеся: вас же ніхто за ними не екзаменує! У міру читання (нехай це станеться хоч в середині або навіть в кінці книги) всі «владнається», і ви будете, мабуть, дивуватися: «Ну навіщо знову дається переклад, навіщо знову наводиться вихідна форма слова, все ж і так зрозуміло!» коли настає такий момент, «коли і так зрозуміло», ви можете поступити навпаки: спочатку читати неадаптовану частина, а потім заглядати в адаптовану. Цей же спосіб читання можна рекомендувати і тим, хто освоює язик не «з нуля».
Мова за своєю природою - засіб, а не мета, тому він найкраще засвоюється не тоді, коли його спеціально навчають, а коли їм природно користуються - або в живому спілкуванні, або занурившись в цікаве читання. Тоді він вчиться сам собою, підспудно.
Для запам'ятовування потрібні не сонна, механічне зубріння або вироблення якихось навичок, а новизна вражень. Чим кілька разів повторювати слово, краще зустріти його в різних поєднаннях і в різних смислових контекстах. Основна маса загальновживаної лексики при тому читанні, яке вам пропонується, запам'ятовується без зубріння, природно - за рахунок повторюваності слів. Тому, прочитавши текст, не потрібно намагатися завчити слова з нього. «Ще не зрозумію, не піду далі» - цей принцип тут не підходить. Чим інтенсивніше ви будете читати, чим швидше тікати вперед, тим краще для вас. В даному випадку, як не дивно, ніж поверхностнее, ніж расслабленнее, тим краще. І тоді обсяг матеріалу зробить свою справу, кількість перейде в якість. Таким чином, все, що потрібно від вас, - це просто почитувати, думаючи не про іноземною мовою, який з яких-небудь причин доводиться вчити, а про зміст книги!
Головна біда всіх тих, хто вивчає довгі роки один будь-якої мова в тому, що вони займаються ним потроху, а не занурюються з головою. Мова - не математика, його треба не вчити, до нього треба звикати. Тут справа не в логіці і не в пам'яті, а в навику. Він скоріше схожий в цьому сенсі на спорт, яким потрібно займатися в певному режимі, так як в противному випадку не буде результату. Якщо відразу і багато читати, то вільне читання по-англійськи - питання трьох-чотирьох місяців (починаючи «з нуля»). А якщо вчити помаленьку, то це тільки себе мучити і буксувати на місці. Мова в цьому сенсі схожий на крижану гору - на неї треба швидко вибігти! Ще не взбежіте - будете скочуватися. Якщо ви досягли такого моменту, коли вільно читаєте, то ви вже не втратите цю навичку і не забудете лексику, навіть якщо відновіть читання на цій мові лише через кілька років. А якщо не доучили - тоді все вивітриться.
А що робити з граматикою? Власне, для розуміння тексту, забезпеченого такими підказками, знання граматики вже не потрібно - і так все буде зрозуміло. А потім відбувається звикання до певних форм - і граматика засвоюється теж підспудно. Адже освоюють ж мова люди, які ніколи не вчили його граматику, а просто потрапили в відповідне мовне середовище. Це я кажу не до того, щоб ви трималися подалі від граматики (граматика - дуже цікава річ, займайтеся нею теж), а до того, що приступати до читання даної книги можна і без граматичних знань.
Ця книга допоможе вам подолати важливий бар'єр: ви наберете лексику і звикнете до логіки мови, заощадивши багато часу і сил. Але, прочитавши її, не потрібно зупинятися, продовжуйте читати іноземною мовою (тепер уже дійсно просто поглядаючи в словник)!
Відгуки і зауваження надсилайте, будь ласка,
за електронною адресою [email protected]
The Black Cat
(Чорний кіт)
For the most wild, yet most homely narrative which I am about to pen (в надзвичайно дикий = навіжений, а й надзвичайно звичайний розповідь, який я збираюся записати; to be about to do something - збиратися щось робити: «бути при якому -то робити »), I neither expect nor solicit belief (я ні очікую, ні вимагаю віри). Mad indeed would I be to expect it (воістину божевільним був би я - очікувати її), in a case where my very senses reject their own evidence (в такому випадку, де самі мої почуття відкидають свої ж показання). Yet, mad am I not (але божевільним я не є) - and very surely do I not dream (і абсолютно точно я не фантазую; to dream - мріяти, бачити сни). But tomorrow I die, and today I would unburthen my soul (але завтра я вмираю = помру, і сьогодні я / бажав / б полегшити свою душу).
For the most wild, yet most homely narrative which I am about to pen, I neither expect nor solicit belief. Mad indeed would I be to expect it, in a case where my very senses reject their own evidence. Yet, mad am I not - and very surely do I not dream. But tomorrow I die, and today I would unburthen my soul.
My immediate purpose is to place before the world (моя найближча мета - поставити перед світом = розповісти світу), plainly, succinctly, and without comment (просто, коротко і без коментарів), a series of mere household events (низку простих домашніх подій) . In their consequences, these events have terrified - have tortured - have destroyed me (своїми наслідками ці події налякали - змучили - погубили мене). Yet I will not attempt to expound them (і все ж я не буду намагатися тлумачити їх). To me, they have presented little but Horror (мені вони дали мало що, крім Жаху = мені вони принесли тільки Жах) - to many they will seem less terrible than baroques (майже всі вони здадуться менш жахливими, ніж химерні вигадки).
My immediate purpose is to place before the world, plainly, succinctly, and without comment, a series of mere household events. In their consequences, these events have terrified - have tortured - have destroyed me. Yet I will not attempt to expound them. To me, they have presented little but Horror - to many they will seem less terrible than baroques.
Hereafter, perhaps, some intellect may be found (в майбутньому, можливо, може знайтися якийсь розум) which will reduce my phantasm to the commonplace (який зведе мій фантазм до чогось звичайного: «до спільного місця»; common - загальний ; place - місце) - some intellect more calm, more logical, and far less excitable than my own (якийсь розум, більш спокійний, більш логічний і набагато менш / легко / збудливий, ніж мій власний), which will perceive, in the circumstances I detail with awe (який сприйме = побачить в тих обставинах, які я докладно змальовую з трепетом), nothing more than an ordinary succession of very natural causes and effects (нічого більш, ніж звичайну послідовність самих природних причин і наслідків).
Hereafter, perhaps, some intellect may be found which will reduce my phantasm to the commonplace - some intellect more calm, more logical, and far less excitable than my own, which will perceive, in the circumstances I detail with awe, nothing more than an ordinary succession of very natural causes and effects.
From my infancy I was noted for the docility and humanity of my disposition (з дитинства я був помічений = відрізнявся смірностью і гуманністю характеру). My tenderness of heart was even so conspicuous (моя ніжність була навіть настільки яскраво вираженою) as to make me the jest of my companions (щоб зробити мене посміховиськом для моїх товаришів). I was especially fond of animals (я особливо любив тварин; to be fond of - любити що-небудь, кого-небудь; fond - люблячий), and was indulged by my parents with a great variety of pets (і був розбещений моїми батьками = і мої батьки балували мене великим різноманіттям вихованців). With these I spent most of my time (з ними я проводив більшу частину часу; to spend), and never was so happy as when feeding and caressing them (і ніколи не був такий щасливий, як коли годував або пестив їх: «годуючи і пестячи »).
From my infancy I was noted for the docility and humanity of my disposition. My tenderness of heart was even so conspicuous as to make me the jest of my companions. I was especially fond of animals, and was indulged by my parents with a great variety of pets. With these I spent most of my time, and never was so happy as when feeding and caressing them.
This peculiarity of character grew with my growth (ця особливість характеру росла з моїм ростом; to grow), and in my manhood, I derived from it one of my principal sources of pleasure (і в зрілому віці: «мужність» я отримав з неї один з моїх головних джерел задоволення). To those who have cherished an affection for a faithful and sagacious dog (тим, які живили любов до вірного і розумного пса), I need hardly be at the trouble of explaining (я чи повинен працювати пояснювати: «я повинен чи бути у труднощі пояснення ») the nature or the intensity of the gratification thus derivable (природу або силу задоволення, таким чином отримується). There is something in the unselfish and self-sacrificing love of a brute (є щось в неегоїстичний і самовідданої любові звіра; self-sacrificing - самовіддану: «само-жертвує»; to sacrifice - жертвувати), which goes directly to the heart of him who has had frequent occasion (чтó йде прямо до серця того: «його», [1] у кого був частий випадок = можливість) to test the paltry friendship and gossamer fidelity of mere Man (випробувати незначну дружбу і легковажну вірність звичайної людини; gossamer - легкий, фривольний розв'язний; газ / тканина /; mere - всього лише).
This peculiarity of character grew with my growth, and in my manhood, I derived from it one of my principal sources of pleasure. To those who have cherished an affection for a faithful and sagacious dog, I need hardly be at the trouble of explaining the nature or the intensity of the gratification thus derivable. There is something in the unselfish and self-sacrificing love of a brute, which goes directly to the heart of him who has had frequent occasion to test the paltry friendship and gossamer fidelity of mere Man.
I married early (я одружився рано), and was happy to find in my wife a disposition not uncongenial with my own (і був щасливий знайти в своїй дружині характер, не чужий моїм власним). Observing my partiality for domestic pets (помітивши мою пристрасть до домашніх тварин), she lost no opportunity of procuring those of the most agreeable kind (вона не пропускала можливості роздобути таких - самого приємного властивості; to lose - втрачати, втрачати; kind - різновид, рід, сорт). We had birds, gold-fish, a fine dog, rabbits, a small monkey, and a cat (у нас були птахи, золоті рибки, чудовий пес, кролики, мавпочка і кіт).
I married early, and was happy to find in my wife a disposition not uncongenial with my own. Observing my partiality for domestic pets, she lost no opportunity of procuring those of the most agreeable kind. We had birds, gold-fish, a fine dog, rabbits, a small monkey, and a cat.
This latter was a remarkably large and beautiful animal (цей останній був чудово великий і красивий звір), entirely black, and sagacious to an astonishing degree (повністю чорний і розумний в вражаючою ступеня). In speaking of his intelligence, my wife, who at heart was not a little tinctured with superstition (кажучи про його розумі, моя дружина, яка в душі була дуже забобонна: «в серці була чимало підфарбована забобонність»), made frequent allusion to the ancient popular notion (часто посилалася на давнє поширене уявлення), which regarded all black cats as witches in disguise (яке вважало всіх чорних кішок перетвореними відьмами: «відьмами під личиною»). Not that she was ever serious upon this point (не те що б вона коли-небудь бувала серйозна в цьому питанні: «на цьому пункті») - and I mention the matter at all (і я взагалі згадую про цю справу; at all - взагалі) for no better reason than that it happens, just now, to be remembered (лише з тієї причини, що воно зараз випадково згадалося: «по ніякої кращої причини, ніж / та /, що воно сталося тепер бути згаданий»).
This latter was a remarkably large and beautiful animal, entirely black, and sagacious to an astonishing degree. In speaking of his intelligence, my wife, who at heart was not a little tinctured with superstition, made frequent allusion to the ancient popular notion, which regarded all black cats as witches in disguise. Not that she was ever serious upon this point - and I mention the matter at all for no better reason than that it happens, just now, to be remembered.
Pluto - this was the cat's name - was my favorite pet and playmate (Плутон - такою була ім'я цього кота - був моїм улюбленим вихованцем і товаришем). I alone fed him (я один годував його; to feed), and he attended me wherever I went about the house (а він супроводжував мене, куди б я не ходив по дому). It was even with difficulty that I could prevent him from following me through the streets (і лише насилу міг я перешкодити йому слідувати за мною по вулицях; to prevent from - заважати: «утримати від"; through - через, крізь).
Pluto - this was the cat's name - was my favorite pet and playmate. I alone fed him, and he attended me wherever I went about the house. It was even with difficulty that I could prevent him from following me through the streets.
Our friendship lasted, in this manner, for several years (наша дружба тривала таким чином кілька років), during which my general temperament and character (за які мій загальний характер і характер) - through the instrumentality of the Fiend Intemperance (за допомогою = під впливом демона нестриманість) - had (I blush to confess it) experienced a radical alteration for the worse (- я соромлюся зізнаватися в цьому - зазнали докорінна зміна на гірше; to blush - червоніти; бентежитися). I grew, day by day, more moody, more irritable, more regardless of the feelings of others (я ставав день за днем більш похмурим, більш дратівливим, більш байдужим до почуттів інших; to grow - рости, ставати).
Our friendship lasted, in this manner, for several years, during which my general temperament and character - through the instrumentality of the Fiend Intemperance - had (I blush to confess it) experienced a radical alteration for the worse. I grew, day by day, more moody, more irritable, more regardless of the feelings of others.
I suffered myself to use intemperate language to my wife (я дозволяв собі використовувати нестриманий мову, / звертаючись / до своєї дружини). At length, I even offered her personal violence (нарешті, я навіть підняв на неї руку: «дав їй приватне насильство»; to offer - запропонувати, дати, надати; violence - жорстокість, насильство, застосування сили). My pets, of course, were made to feel the change in my disposition (моїм вихованцям, звичайно, довелося відчути цю зміну в моєму характері: «вихованці були заставлені»; to make - робити; змушувати). I not only neglected, but ill-used them (я не тільки нехтував / ними /, але і жорстоко з ними звертався; ill - поганий; хворий; to use - використовувати; звертатися з будь-ким).
I suffered myself to use intemperate language to my wife. At length, I even offered her personal violence. My pets, of course, were made to feel the change in my disposition. I not only neglected, but ill-used them.
For Pluto, however, I still retained sufficient regard (до Плутона, однак, я все ще зберігав достатню повагу) to restrain me from maltreating him (щоб утримати мене від того, щоб погано поводитися з ним), as I made no scruple of maltreating the rabbits, the monkey, or even the dog (як я не соромився жорстокого поводження по відношенню кроликами, мавпочкою або навіть псом; scruple - крихта; сумнів, коливання; моральний принцип; докори сумління), when by accident, or through affection, they came in my way (коли завдяки випадку або через ласки / до мене / вони траплялися мені на шляху: «приходили в мій шлях»). But my disease grew upon me (але моя хвороба все більше підкоряла мене: «росла на мене»; to grow) - for what disease is like Alcohol! (бо яка хвороба зрівняється з Алкоголем !; like - схожий) - and at length even Pluto, who was now becoming old, and consequently somewhat peevish (і нарешті навіть Плутон, який тепер ставав старий і, отже, кілька дратівливий) - even Pluto began to experience the effects of my ill temper (навіть Плутон почав відчувати наслідки мого поганого вдачі).
For Pluto, however, I still retained sufficient regard to restrain me from maltreating him, as I made no scruple of maltreating the rabbits, the monkey, or even the dog, when by accident, or through affection, they came in my way. But my disease grew upon me - for what disease is like Alcohol! - and at length even Pluto, who was now becoming old, and consequently somewhat peevish - even Pluto began to experience the effects of my ill temper.
One night, returning home, much intoxicated, from one of my haunts about town (одним ввечері, повернувшись додому, дуже п'яним, з одного з моїх улюблених місць розпусти в місті; haunt - притон, лігво, улюблене місце; about town - в місті = що має відношення до світської, веселого життя, може бути, з відтінком порочності), I fancied that the cat avoided my presence (я уявив, ніби кіт уникає мого суспільства: «присутності»). I seized him (я схопив його); when, in his fright at my violence (коли, з переляку від мого = скоєного мною насильства), he inflicted a slight wound upon my hand with his teeth (він завдав невелику ранку моїй руці своїми зубами). The fury of a demon instantly possessed me (демонічна лють тут же охопила мене; to possess - володіти; здобути / про демона, дусі /). I knew myself no longer (я не знав = не пам'ятав себе більше; to know - знати).
One night, returning home, much intoxicated, from one of my haunts about town, I fancied that the cat avoided my presence. I seized him; when, in his fright at my violence, he inflicted a slight wound upon my hand with his teeth. The fury of a demon instantly possessed me. I knew myself no longer.
My original soul seemed, at once, to take its flight from my body (моя початкова = власна душа, здавай, відразу втекла з мого тела; to seem - здаватіся) and a more than fiendish malevolence, gin-nurtured, thrilled every fibre of my frame (і більш ніж диявольська злість, виплекана джином, пройняла все фібри мого тіла: «кожну фібру»; fiend - диявол, біс; to nurture - виховувати, вирощувати; сприяти; frame - рама; скелет, каркас, тіло). I took from my waistcoat-pocket a pen-knife (я дістав з кишені жилета складаний ніж; to take - брати), opened it, grasped the poor beast by the throat (відкрив його, схопив бідного звіра за горло), and deliberately cut one of its eyes from the socket (і не поспішаючи вирізав один з його очей з очниці; deliberately - навмисно, умисно, навмисне; повільно, не поспішаючи; to deliberate - обмірковувати, міркувати; to cut - різати; out - назовні; to cut out - вирізати)! I blush, I burn, I shudder, while I pen the damnable atrocity (я червонію від сорому, я горю, я здригаюся, поки описую це варте осуду звірство; damnable - заслуговує осуду, осуду; підлягає осуду / про людину /; мерзенний, огидний , жахливий).
My original soul seemed, at once, to take its flight from my body and a more than fiendish malevolence, gin-nurtured, thrilled every fibre of my frame. I took from my waistcoat-pocket a pen-knife, opened it, grasped the poor beast by the throat, and deliberately cut one of its eyes from the socket! I blush, I burn, I shudder, while I pen the damnable atrocity.
When reason returned with the morning (коли розум повернувся вранці: «з ранку») - when I had slept off the fumes of the night's debauch (коли я проспався: «відіспатися пари нічного гульні»; to sleep - спати) - I experienced a sentiment half of horror, half of remorse (я відчув наполовину жаху, наполовину каяття), for the crime of which I had been guilty (за злочин, в якому я був винен); but it was, at best, a feeble and equivocal feeling (але це було, в кращому випадку, слабке і невиразне почуття; equivocal - двозначний, що допускає двояке тлумачення; неясний, невизначений), and the soul remained untouched (і душа залишилася недоторканою) . I again plunged into excess, and soon drowned in wine all memory of the deed (я знову поринув у непомірність і незабаром потопив у вині будь-який спогад про цей вчинок).
When reason returned with the morning - when I had slept off the fumes of the night's debauch - I experienced a sentiment half of horror, half of remorse, for the crime of which I had been guilty; but it was, at best, a feeble and equivocal feeling, and the soul remained untouched. I again plunged into excess, and soon drowned in wine all memory of the deed.
In the meantime the cat slowly recovered (тим часом кіт повільно оговтався). The socket of the lost eye presented, it is true, a frightful appearance (очниця втраченого ока представляла, це правда, страшне видовище; lost - втрачений; to lose - втрачати), but he no longer appeared to suffer any pain (але він більше , здається, не відчував ніякого болю; to appear - здаватися; to suffer - страждати; відчувати, переносити). He went about the house as usual (він ходив по дому як зазвичай), but, as might be expected, fled in extreme terror at my approach (але, як і могло б бути очікуваним = що не дивно, тікав у крайньому жаху при моєму наближенні ; to flee - рятуватися втечею). I had so much of my old heart left (у мене залишалося стільки старого серця = в мені залишалося ще стільки мого колишнього я; to have left - мати залишилися; to leave - залишати), as to be at first grieved by this evident dislike ( щоб бути спершу засмученим цієї очевидної нелюбов'ю) on the part of a creature which had once so loved me (з боку істоти, яке колись так любило мене; part - частина; частка; сторона). But this feeling soon gave place to irritation (але це почуття скоро дало = поступилося місцем роздратуванню; to give).
In the meantime the cat slowly recovered. The socket of the lost eye presented, it is true, a frightful appearance, but he no longer appeared to suffer any pain. He went about the house as usual, but, as might be expected, fled in extreme terror at my approach. I had so much of my old heart left, as to be at first grieved by this evident dislike on the part of a creature which had once so loved me. But this feeling soon gave place to irritation.
And then came, as if to my final and irrevocable overthrow (а потім прийшов, немов би для мого остаточного і безповоротного повалення), the spirit of perverseness (дух збоченості; perverse - збочений). Of this spirit philosophy takes no account (цей дух філософія не бере до уваги: «про це дусі філософія не бере звіту»). Yet I am not more sure that my soul lives (і все ж я не більше переконаний в тому, що моя душа живе), than I am that perverseness is one of the primitive impulses of the human heart (чим я / впевнений / в тому , що збоченість - один з первинних імпульсів людського серця) - one of the indivisible primary faculties, or sentiments (одна з неподільних первинних здібностей або почуттів), which give direction to the character of Man (які дають напрям характеру людини). [2]
And then came, as if to my final and irrevocable overthrow, the spirit of perverseness. Of this spirit philosophy takes no account. Yet I am not more sure that my soul lives, than I am that perverseness is one of the primitive impulses of the human heart - one of the indivisible primary faculties, or sentiments, which give direction to the character of Man.
Who has not, a hundred times, found himself committing a vile or a silly action (хто сотні раз не виявляв себе вчиняє мерзенний або легковажний вчинок; to find - знайти, виявити), for no other reason than because he knows he should not ( ні з якоїсь іншої причини, як тому, що він знає, що не повинен / робити цього /)? Have we not a perpetual inclination, in the teeth of our best judgment (хіба не маємо ми вічної схильності, наперекір нашому кращому судження = розуму: «в зуби»), to violate that which is Law (порушувати те, що є Законом), merely because we understand it to be such (просто тому, що ми розуміємо, що воно їм є; such - такий, такий)?
Who has not, a hundred times, found himself committing a vile or a silly action, for no other reason than because he knows he should not? Have we not a perpetual inclination, in the teeth of our best judgment, to violate that which is Law, merely because we understand it to be such?
This spirit of perverseness, I say, came to my final overthrow (цей дух збоченості, кажу я, дійшов = довів до моєї остаточної загибелі). It was this unfathomable longing of the soul to vex itself (це було = саме це неймовірне прагнення душі мучити себе) - to offer violence to its own nature (підносити = чинити насильство над своєю природою) - to do wrong for the wrong's sake only ( здійснювати погане тільки заради дурного; wrong - неправильний, помилковий) - that urged me to continue and finally to consummate the injury (яке спонукало мене продовжити і нарешті довести до кінця ті збитки) I had inflicted upon the unoffending brute (який я завдав невинному звіру).
This spirit of perverseness, I say, came to my final overthrow. It was this unfathomable longing of the soul to vex itself - to offer violence to its own nature - to do wrong for the wrong's sake only - that urged me to continue and finally to consummate the injury I had inflicted upon the unoffending brute.
One morning, in cool blood (одного ранку, холоднокровно: «в прохолодній крові»), I slipped a noose about its neck (я затягнув петлю навколо його шиї) and hung it to the limb of a tree (і повісив його на гілку дерева ; to hang); - hung it with the tears streaming from my eyes , and with the bitterest remorse at my heart (повісив його зі сльозами, струменя з моїх очей, і з найгіркішу докорами сумління в моєму серці); - hung it because I knew that it had loved me (повісив його тому, що я знав, що він / раніше / любив мене), and because I felt it had given me no reason of offence (і тому, що я відчував, що він не давав мені причини для образи); - hung it because I knew that in so doing I was committing a sin (повісив його тому, що я знав, що, роблячи так, я робив гріх) - a deadly sin that would so jeopardize my immortal soul (тяжкий: «смертний» гріх, [3] який піддасть мою безсмертну душу такої небезпеки) as to place it - if such a thing were possible - even beyond the reach of the infinite mercy of the Most Merciful and Most Terrible God (що помістить її = душу - якщо таке можливо - за межі досяжності нескінченного милосердя милосердним і жахливо Бога).
One morning, in cool blood, I slipped a noose about its neck and hung it to the limb of a tree; - hung it with the tears streaming from my eyes, and with the bitterest remorse at my heart; - hung it because I knew that it had loved me, and because I felt it had given me no reason of offence; - hung it because I knew that in so doing I was committing a sin - a deadly sin that would so jeopardize my immortal soul as to place it - if such a thing were possible - even beyond the reach of the infinite mercy of the Most Merciful and Most Terrible God.
On the night of the day on which this cruel deed was done (вночі того дня, в який це жорстоке діяння було вчинене), I was aroused from sleep by the cry of fire (я був розбуджений від сну криком про пожежу). The curtains of my bed were in flames (полог мого ліжка був у вогні). The whole house was blazing (весь будинок палав; whole - цілий). It was with great difficulty that (лише з великими труднощами: «це було з великими труднощами, що") my wife, a servant, and myself, made our escape from the conflagration (моя дружина, слуга і я сам скоїли втечу з полум'я) . The destruction was complete (руйнування було повним). My entire worldly wealth was swallowed up (моє все мирське багатство було поглинуто), and I resigned myself thenceforward to despair (і я віддався з тих пір розпачу).
Отже, «як це працює»?А що робити з граматикою?
Who has not, a hundred times, found himself committing a vile or a silly action, for no other reason than because he knows he should not?
Have we not a perpetual inclination, in the teeth of our best judgment, to violate that which is Law, merely because we understand it to be such?
