Визначення та цілі IPO
Етапи проведення IPO
Пост-IPO
Матеріали по темі
Кожна компанія в процесі своєї діяльності прагне розвиватися і розширювати сфери впливу. Однак розвиток бізнесу вимагає значних вкладень, які кожна компанія залучає різними доступними способами. Одні компанії беруть банківські кредити, в результаті чого зростає їх боргове обтяження, та й високі відсотки часом можуть робити кредитування недоцільним. Інші компанії випускають облігації - боргові папери, за якими теж слід розплачуватися (але відсоток, як правило, нижче банківського). І, нарешті, треті вирішують продати частину акціонерного капіталу широкого кола інвесторів (провести IPO), тим самим врятувавши грошові кошти для свого розвитку. Давайте ж розберемося в тому, що таке IPO, хто його може здійснювати, навіщо воно потрібно і як проводиться.
Визначення та цілі IPO
Initial Public Offering, або IPO компанії - це первинне публічне розміщення акцій компанії (Емітента) для відкритих торгів на біржі. IPO можуть здійснювати тільки акціонерні товариства відкритого типу (тобто для ТОВ або ЗАТ вимагатиметься реорганізація), а після IPO компанія стає вже ПАТ - публічним акціонерним товариством, що має на увазі, що акції компанії запропоновані широкому колу інвесторів.
Але одного бажання продати частину акцій компанії недостатньо. Необхідно також створити масу умов і виконати досить великий перелік вимог, щоб здійснити даний продаж і залучити капітал. Як мінімум, необхідно створити умови, щоб на пропонований пакет акцій знайшлися покупці (інакше гроші не будуть притягнуті), а ці покупці, в свою чергу, повинні дізнатися про плановане розміщення і бути зацікавлені в ньому. Саме тут і починається процес IPO, який в середньому становить від півроку до року.
Мал. 1. Тимчасова схема проведення IPO
Етапи проведення IPO
Перш за все, компанія, яка планує стати публічною (а саме такою вона стає після IPO), починає підготовку до майбутнього виходу на відкриті торги. Взагалі, весь процес IPO можна умовно розділити на підготовку, саме IPO і подальший супровід. Початок підготовки до IPO стартує з найму цілої бригади різних консультантів (інвестиційних банків), які будуть супроводжувати компанію на всіх етапах процедури. Компанія готує свою фінансову звітність за міжнародними стандартами (МСФЗ), причому з аудиторським висновком, тобто проходить так звану процедуру Due Diligence (комплексна оцінка об'єкта інвестування). Взагалі кажучи, будь-яка публічна компанія повинна бути прозорою і мати чисту бухгалтерію, що дещо відштовхує представників російського бізнесу від подібних процедур.
Далі консультанти допомагають сформувати проспект емісії - документ, в якому розписано, чим володіє компанія, які у неї перспективи і чому інвесторам варто вкладатися в її акції. Проспект проходить реєстрацію в наглядових органах. Далі компанії слід визначитися з тим, де (на якій біржі) вона бажає і може розміщуватися. Наприклад, на таких майданчиках, як NYSE і LSE, ліквідність вище і можливість залучити капітал побільше - теж, однак і вартість розміщення там теж помітно вище. Причому компанію перевірятимуть і самі андеррайтери (компанії, що організують IPO і, цілком можливо, готові викупити частину акцій - такі форми теж існують).
Далі починається найцікавіший етап - road show - проведення зустрічей з потенційними інвесторами в різних містах. Суть цих зустрічей зводиться до розповіді про те, чим хороша конкретна компанія і навіщо потрібно купувати її акції. Оскільки частина компанії потрібно саме продати, для цього наймаються різні PR-агентства, ЗМІ і так далі, які доводять до інвесторів інформацію про майбутню подію. Особливо ефективно проводити міжнародний маркетинг, однак це недешеве задоволення. До того ж перелік міст зазвичай досить великий.
Мал. 2. Найбільш популярні міста для road-show
Варто зазначити, що при проведенні міжнародного маркетингу перелік інвесторів розширюється, оскільки зазвичай велику частку якраз складають зарубіжні інвестори.
Мал. 3. Частки покупок акцій різними фондами
У списку найбільш активних міжнародних фондів, які беруть участь в російських IPO, - 20 компаній, причому багато хто з них є представниками США.
Мал. 4. Найбільш активні фонди в російських IPO
Далі починається саме розміщення, в ході якого необхідно визначити, яку саме частку акцій продають власники (для розміщення на Московській біржі ця частка повинна бути не менше 10% від випущених акцій). Причому чим більше ця частка, тим краще - оскільки вона, в тому числі, обумовлює ліквідність акцій, яка потрібна біржі. Основний заробіток біржі - це комісія з обороту, відсутність якого не стимулює біржу до співпраці.
Далі починається процес складання книги заявок - Book Building, який проводять Book Runners - різні інвестбанкіри, в завдання яких входить максимальне поширення випуску. В рамках даної процедури визначається ціна і ціновий діапазон. Наприклад, якщо компанія продає 1 млрд акцій по 10 руб. за акцію (припустимо, 20% акцій), і їх хочуть купити, скажімо, 100 інвесторів, причому перші 50 з них вже готові викупити пропонований обсяг - це буде означати, що даний пакет можна буде продати дорожче. Гірше, якщо на пропонований обсяг бракуватиме покупців - тоді доведеться зменшувати вартість.
До слова, вартість акцій сильно залежить від загальної ринкової кон'юнктури, так що вибір відповідного моменту буде відігравати важливу роль в кількості залучених грошей. Природно, в ході складання книги заявок все намагаються залучити «якірного інвестора», який викупив би левову частку розміщення. Ну а далі настає момент Х - безпосередньо розміщення, яке теж може відбуватися по-різному. Андеррайтер (компанія, що займається розміщенням) може домовитися з емітентом або викупити пакет акцій. На стадії IPO теж можливі різні варіанти: андеррайтер може розпродати пакет на свій страх і ризик (так зване «тверде зобов'язання») або за комісійні постаратися допомогти емітенту розпродати акції (так звані «всіх зусиль»), але в цьому випадку емітент ризикує розпродати або не всі акції, або за меншою ціною. Такий варіант, звичайно, дешевше, зате і ризикованіше.
Пост-IPO - що це таке?
Далі компанія переходить на етап пост-IPO. Перелік інвесторів буде визначатися багатьма факторами, основний з яких - рівень лістингу на біржі (на Московській біржі їх три). Чим він вищий, тим ширше коло інвесторів, до того ж перебування в високому рівні теж вимагає певних зусиль. Природно, всі бажають «зачепити» великі фонди, які б викупили пропонований пакет. Причому для серйозних компаній частка зарубіжних фондів серед покупців досить висока. Також в процесі існування після IPO компанія може бути включена в різні індекси при виконанні певних умов. Це підвищить коло інвесторів, що буде позитивним чинником для проведення SPO (Secondary Public Offering) - вторинного пропозиції. Для кращого розуміння процесів розміщення наводимо таблицю, яка показує їх динаміку і який притягається капітал.
Мал. 5. Первинні і вторинні розміщення на Московській біржі
висновок
Проведення IPO - це процес, в ході якого компанія залучає капітал широкого кола інвесторів для виходу на новий рівень ведення бізнесу. Природно, у IPO є як свої плюси, так і мінуси. Але, як показує практика, найбільшими і динамічно розвиваються компаніями є саме публічні, що говорить на користь IPO.
Матеріали по темі:
Безкоштовний відекурс « помилки трейдера »
31.03.2017
Пост-IPO - що це таке?
