Процесуального революція або реалії українського законотворення: проект закону 6232 
Джерело: " Цензор.net "
Днями вся фахову юридичну спільноту стежить за підготовкою до другого читання проекту 6232, який безпрецедентно змінює все процесуальні кодекси.
Цей проект містить близько 800 сторінок суцільного тексту викладених в новій редакції кодексів і більше 150 сторінок порівняльної таблиці змін до інших законодавчих актів.
У проект після прийняття в першому читанні 20 червня надійшло понад 5000 поправок від народних депутатів. Цікаво, що в разі, якщо чисто механічно розглядати всі поправки в звичному для парламенту режимі, то для роботи з ними знадобиться мінімум 5 пленарних днів (приблизно по 1000 поправок в день). Але на останній пленарний тиждень сесії виносяться і проект Закону про Конституційний суд, і закон про освіту, і перерозподіл додаткових доходів Держбюджету, і подання Генерального прокурора про зняття депутатської недоторканності, і багато інших законодавчі ініціативи. Таким чином, прогнозувати серйозний розгляд проекту в парламенті підстав немає. Однак, цілком можливий переклад роботи парламенту в «нічний» режим для збільшення ефективності його роботи (саме вночі приймалися доленосні документи: Державний бюджет-2017, Закон «Про Вищу раду правосуддя» та інші).
На цьому тижні мені випала можливість бути присутнім на робочій групі в Комітеті ВР з питань правової політики і правосуддя з опрацювання пропозицій народних депутатів до кодексів, а також модерувати круглий стіл з цього приводу в Українському інституті майбутнього.
У засіданнях робочої групи в профільному комітеті Ради взяли участь менше учасників, ніж у роботі нашого круглого столу.
Складнощі роботи над проектом
З народних депутатів лише 5-6 народних обранців змогли відвідати засідання робочої групи (хоча запрошувався значно більше коло як членів комітету, так і авторів поправок). Всі інші зацікавлені суб'єкти активно брали участь в обговоренні. Зокрема, під час роботи відстоювали позицію суб'єкта законодавчої ініціативи (Президента) заступник Глави Адміністрації Президента Олексій Філатов і заввідділом представництва інтересів Президента України в судах Адміністрації Президента Віктор Короленко. Були представники Верховного і вищих спеціалізованих судів України, Міністерства юстиції, Державної судової адміністрації, Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України та ін.
При повних 2 дні роботи в Комітеті членам робочої групи вдалося розглянути лише до десятка проблемних питань проектів кодексів, по частині з яких вдалося знайти компроміс завдяки чудовій медіації Голови профільного комітету парламенту Руслана Князевича. Найгострішими виявилися питання зміни ставок судового збору, система автоматизованого арешту коштів та реалістичність впровадження системи так званого електронного суду (Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система). При цьому перші два питання були винесені за межі дискусії для вирішення питання в політичній площині між депутатськими фракціями і групами.
Онлайн-суд
Очевидно, що для запуску системи електронного суду знадобиться мінімум 1 рік часу і потужне, безперебійне фінансування, яке планується залучити, в тому числі, за рахунок організацій-донорів (за попередніми оцінками, для впровадження системи необхідно 1 млн. Доларів). До сих пір звучить фантастично проведення відеоконференції в режимі реального часу в будь-якому суді України, а також повна відеофіксація всіх судових засідань. Це все здається мені нереальним для повноцінної реалізації в 2018 році (як це заявлено в проектах кодексів), особливо з огляду на те, що в даний час суди, згідно з офіційними даними, забезпечені необхідною технікою лише на 67%! Здається, що і суми коштів, необхідних для реалізації системи електронного суду значно занижені (не всі прораховано), і терміни виконання робіт оцінені з явним випередженням. А, як вже відомо, за системою електронного декларування - поспішиш - Назка насмішиш)
Крім цього, після вдалої вірусної атаки на державні органи особливо ретельно потрібно оцінювати можливість і здатність захисту даних, що знаходяться в електронних базах даних. До речі, визнаним фактом є те, що найменше постраждали під час вірусних атак минулого тижня саме комп'ютерні мережі судової системи.
Останнім часом також активно обговорюється можливість оцифровки кримінальних проваджень, і система електронного суду тут зможе стати ще одним цікавим кейсом (вдалим або не дуже).
Перспективи прийняття проекту в цілому
- 1.Не варто переживати: нові рекорди «швидкого» законотворчості досягнуті вже не будуть (після блискавичного внесення змін до ЗУ «Про прокуратуру» та КПК для призначення Юрія Луценка Генеральним прокурором - менше доби від внесення проекту закону до парламенту до опублікування і набрання чинності ).
- 2. У понеділок, 10 липня, буде «чорновий» варіант таблиці поправок до другого читання. У той же день буде засідати робоча група по фіналізації принципових поправок і вирішення питання максимально можливого дотримання Регламенту Верховної Ради при прийнятті закону (обговорювалося питання поділу кодексів на окремі закони після їх прийняття).
- 3. В понеділок увечері фракції прийматимуть рішення про підтримку / непідтримку проекту.
- 4. Вранці 11 липня, очевидно, відбудеться засідання профільного комітету, якому належить «освятити» документ до другого читання.
- 5. В той же день Верховна Рада буде планувати розгляд і прийняття рішення по кодексам в разі, якщо буде досягнуто політичного компромісу.
- позиції сторін
- Круглий стіл на тему кодексів, проведений в Українському інституті майбутнього за участю народних депутатів, суддів і адвокатів, продемонстрував повну підтримку проекту суддівським корпусом (значна частина їх зауважень була врахована при роботі Ради з питань судової реформи) і стриманий песимізм адвокатського корпусу та наукової спільноти ( які виступали за доопрацювання кодексів до осені). Хоча жоден з учасників круглого столу не виступив проти концептуальних положень проекту.
- Сухий залишок
- Без прийняття цього закону не запрацює новий Верховний Суд.
- З прийняттям закону вже на наступній сесії в нього будуть вноситися перші критично необхідні правки.
- Такі реалії сучасного українського законотворення.
