Вибираємо материнську плату

Сергій Пахомов

При самостійній збірці ПК велику роль відіграє вибір материнської плати. Саме материнська плата багато в чому визначає і продуктивність, і функціональність, і навіть розмір комп'ютера. На що ж слід в першу чергу звертати увагу при виборі материнської плати? У цій статті ми постараємося дати невеликий урок за вибором материнських плат.

Нині на російському ринку представлена ​​величезна кількість материнських плат різних виробників. Це й не дивно - майже будь-який виробник материнських плат (хіба що за винятком компанії Intel) має в своєму модельному ряду материнські плати практично на всіх сучасних чіпсетах як під процесори Intel, так і під процесори AMD. А якщо врахувати, що кожен з виробників чіпсетів (Intel, nVIDIA, SiS, VIA, ATI, ULi) пропонує не одну модель, а цілу серію, то стає зрозумілим, наскільки різноманітний сучасний модельний ряд материнських плат. Не варто забувати, що і виробників материнських плат налічується не один десяток. Звичайно, в таких умовах зробити вибір на користь тієї чи іншої материнської плати досить складно. У цьому сенсі перед кінцевим користувачем стоїть куди більш складне завдання, ніж, наприклад, перед великою компанією, що займається складанням ПК.

Сучасний IT-ринок влаштований досить складно, і розібратися у всіх партнерських відносинах і системах знижок не так-то просто. Але зрозуміло, що якщо та чи інша компанія пов'язана партнерськими відносинами з компанією ASUS або з її дистриб'юторами і виробляє на її материнських платах комп'ютери, то навіть при випуску компанією Gigabyte унікальною в усіх відношеннях материнської плати навряд чи це стане приводом для того, щоб поміняти постачальників (і відмовитися від вибитих правдою і неправдою знижок) і почати виробництво комп'ютерів на базі плат Gigabyte. Інертність, обмеженість асортименту за вибором комплектуючих - це, мабуть, найслабше місце великих компаній. Звичайно, пересічний користувач ПК, який хоче самостійно зібрати ПК (або замовити в невеликій компанії збірку на замовлення), не обмежений у виборі і в змозі зібрати будь-яку конфігурацію на базі найвдаліших моделей материнських плат та інших комплектуючих.

Взагалі, якщо розглядати такий аспект, як вибір виробника материнських плат, то варто відзначити, що в даний час спостерігається тенденція переділу ринку. Великі бренди, або виробники першого ешелону, поступово витісняють з ринку дрібніших гравців. По суті, виробників першого ешелону не так багато - це ASUS, Gigabyte, Foxconn і MSI. Є ще й безсмертний Intel, але за обсягом виробництва навряд чи його можна зарахувати до згаданої четвірки, так і, по правді кажучи, компанія Intel займається лише розробкою материнських плат, а не їх виробництвом. А виробляє для них плати все той же Foxconn.

Якість материнських плат провідних компаній практично однаково. Незважаючи на те що виробляються вони на різних заводах, технологічний цикл виробництва (аж до марки використовуваного обладнання) абсолютно ідентичний. Звичайно, багато в чому якість і працездатність материнської плати визначається її дизайном і, до речі, версією BIOS.

І тут слід зауважити, що у всіх виробників материнських плат є як хороші екземпляри, так і відверто невдалі. Наприклад, нам доводилося бачити плати ASUS на чіпсеті Intel 945 Express, які володіли явними «глюками» BIOS. Так, в цих платах неможливо було через настройки BIOS активувати термозахист процесора (Thermal Monitor), а установка режиму Silence в опціях BIOS приводила до того, що кулер процесора просто обертався на мінімальних обертах і не збільшував їх навіть після досягнення процесором критичної температури.

Інший приклад (щоб нікому не було образливо!) - плата Gigabyte GA-8I955X Royal, в якій частина заявлених компанією фірмових технологій просто-напросто не працює.

Ще один приклад - материнська плата Biostar на основі чіпсета Intel 945 Express. В даному випадку «глюк» полягає в тому, що через невдалий дизайн при роботі ця плата швидко перегрівається (через перегрів ланцюгів, що живлять процесор), що призводить до спрацьовування теплового захисту і до зниження продуктивності процесора.

Загалом, якщо згадати, то у кожного виробника материнських плат знайдуться свої «шедеври». Власне, розповідаємо ми це не заради критики всіх і вся, а для того, щоб аргументовано пояснити, що в сучасних умовах ставку потрібно робити не на виробника материнської плати, а на конкретну модель.

Отже, давайте спробуємо сформулювати основні правила, на підставі яких повинна вибиратися материнська плата. Материнська платформа повинна відповідати:

• призначенням ПК;
• типу процесора;
• блоку живлення;
• типу кулера процесора;
• типу корпусу;
• типу відеокарти;
• типу пам'яті;
• типу жорстких дисків.

Правило 1. Материнська плата повинна відповідати типу комп'ютера

Одне з головних правил при виборі материнської плати - це її відповідність типу ПК. Комп'ютери бувають різні. Це може бути ігровий домашній комп'ютер, високопродуктивний комп'ютер для роботи, офісний ПК, бюджетний комп'ютер початкового рівня або мультимедійний центр. Власне, призначення ПК визначає в першу чергу тип використовуваного процесора і чіпсет, на базі якого побудована материнська плата. Якщо, наприклад, мова йде про високопродуктивний комп'ютері для роботи на базі двоядерного процесора Intel Pentium D, то і материнська плата повинна бути на основі чіпсета Intel 955X Express або Intel 945 Express. Якщо ж мова йде про ігровий ПК на базі процесора AMD Athlon 64 FX-57, то, звичайно ж, оптимальним варіантом буде плата на чіпсеті nVIDIA nForce4 SLI.

Бюджетний або офісний ПК не припускав наявності потужної 3D-карти, і вибір материнської плати проводиться з моделей, побудованих на чіпсетах з вбудованою графікою.

Ще один приклад - вибір материнської плати для малошумного ПК. В даному випадку доводиться враховувати такі тонкощі, як наявність пасивних радіаторів на північному і південному мостах чіпсета, наявність радіатора на VRM-модуль і, звичайно ж, можливість динамічного управління швидкістю обертання кулера процесора. В принципі, остання функція присутня на всіх материнських платах - досягається це або за рахунок широтно-імпульсної модуляції напруги живлення, або за рахунок зміни рівня напруги, що подається на кулер. Перший спосіб використовується в платах з процесорами Intel, а другий є стандартним для плат під процесори AMD. Крім того, багато плати за допомогою налаштувань BIOS допускають різні режими управління кулером процесора. Наприклад, в деяких випадках можна задавати граничне значення температури процесора, аж до якої швидкість обертання кулера буде становити не більше x% від максимальної швидкості обертання. Крім того, максимальна швидкість обертання кулера також може обмежуватися. Всі ці можливості можуть ефективно використовуватися для створення малошумних ПК, і зрозуміло, що різні материнські плати надають в розпорядження користувачів різні можливості для створення таких малошумних ПК. На наш погляд, сьогодні кращими рішеннями для безшумних ПК є плати Gigabyte GA-8I955X Royal (процесор Intel) і ASUS A8N-SLI Premium (процесор AMD).

Правило 2. Материнська плата повинна відповідати типу процесора

При виборі материнської плати необхідно врахувати, що і процесори Intel, і процесори AMD можуть бути з різними роз'ємами. Так, для процесорів Intel це роз'єми LGA775 і Socket 478. Для процесорів AMD - Socket 939 і Socket 745. Якщо процесор вже є і під нього підбирається материнська плата, то варіантів немає - потрібна плата, в точності відповідає роз'єму процесора. Якщо ж планується покупка процесора, то краще орієнтуватися на плати з роз'ємами LGA775 (процесори Intel) або Socket 939 (процесори AMD).

Правило 3. Материнська плата повинна відповідати блоку живлення

Наступний момент, який необхідно враховувати при виборі материнської плати, - це відповідність роз'ємів на материнській платі і на блоці живлення. Існує два типи роз'ємів ATX (22- і 24-контактні) і два типи додаткових роз'ємів ATX (4- і 8-контактні (EATX)). В принципі, ці роз'єми сумісні один з одним, але є й невеликий, але неприємний нюанс. Якщо блок живлення має 8-контактний EATX-роз'єм, а плата забезпечена 4-контакти ATX-роз'ємом, то не факт, що можна буде підключити роз'єм блоку живлення до роз'єму материнської плати. Досить поширеною є ситуація, коли поряд з ATX-роз'ємом на материнській платі розташовані конденсатори, які перешкоджають підключенню EATX-роз'єму блоку живлення.

Правило 4. Материнська плата повинна відповідати типу кулера процесора

Здавалося б, вже якщо на кулері позначено, що його можна використовувати з процесорами Intel з роз'ємом LGA775 або з процесорами AMD з роз'ємом Socket 939, то все в порядку. Однак і тут користувачів може очікувати неприємний сюрприз. Класичний приклад - уже згадувана плата Gigabyte GA-8I955X Royal, в якій VRM-модуль процесора виконаний у вигляді окремої плати, яка встановлюється в спеціалізований слот. І якщо боксового варіант кулера не зачіпає цей VRM-модуль, то масивні кулери сторонніх виробників (типу Zalman, CoolerMaster) не можуть бути використані з цією платою. Взагалі ж слід мати на увазі, що всі плати гарантовано сумісні з боксовими варіантами кольорів (до речі, це далеко не оптимальне рішення). Що ж стосується можливості застосування інших кольорів, то в кожному конкретному випадку питання вирішується по-своєму.

Правило 5. Материнська плата повинна відповідати типу корпусу

Відповідність материнської плати типу корпусу комп'ютера полягає в тому, що в корпус з формфактором micro ATX можна встановити плату з формфактором ATX (хоча зворотне невірно). Тому для повнорозмірних плат з формфактором ATX потрібен тільки корпус ATX, якщо ж мається на увазі плата з формфактором micro ATX, то цілком підійде будь-який корпус.

Правило 6. Материнська плата повинна відповідати типу відеокарти

При виборі материнської плати необхідно також враховувати інтерфейс відеокарти. В даний час існує два варіанти інтерфейсу відеокарт: PCI Express x16 і AGP8х. І хоча інтерфейс AGP8х вважається вже застарілим, відеокарти з таким інтерфейсом і материнські плати з слотом AGP8х ще довго не зникнуть з прилавків магазинів. Якщо відеокарта (і не дешева) вже є, то, звичайно ж, материнську плату має сенс підбирати під неї. Якщо ж відеокарту також планується купувати, то логічно зупинити свій вибір на материнській платі з інтерфейсом PCI Express x16 (все нові моделі материнських плат випускаються саме з цим інтерфейсом) і надалі купувати відеокарту з таким же інтерфейсом.

Правило 7. Материнська плата повинна відповідати типу пам'яті

Ще одна важлива обставина при виборі материнської плати - це її відповідність типу оперативної пам'яті. В даний час поширені два типи пам'яті: DDR і DDR2, причому модулі пам'яті різних типів несумісні один з одним. Якщо материнська плата підтримує процесор AMD, то єдиний тип пам'яті, з яким вона буде працювати, - це DDR. Якщо ж мова йде про плату під процесор Intel, то можливі варіанти. Для процесорів Intel існують материнські плати, що підтримують пам'ять DDR, пам'ять DDR2 або навіть обидва типи пам'яті одночасно (різні слоти для установки модулів пам'яті). Якщо пам'ять теж належить купувати, то найрозумніше в цьому випадку орієнтуватися на пам'ять DDR2 (хоча цей варіант дорожче) і відповідно отримувати материнську плату з підтримкою пам'яті DDR2.

Правило 8. Материнська плата повинна відповідати типу жорстких дисків

Ще одне правило, яке необхідно дотримуватися при виборі материнської плати - це відповідність материнської плати типу жорстких дисків. В даний час існує два типи інтерфейсів жорстких дисків: SATA і PATA. Відповідно на материнській платі можуть бути роз'єми для підключення SATA- і PATA-дисків. Якщо мова йде про нову модель материнської плати, то в ній в обов'язковому порядку є SATA-роз'єми (як правило, чотири і більше), а ось кількість PATA-роз'ємів може розчарувати. Справа в тому, що якщо в ПК передбачається встановлювати PATA-диск, а на платі є всього один PATA-роз'єм, то на один шлейф доведеться «вішати» і оптичний привід, і жорсткий диск, що катастрофічним чином відіб'ється на продуктивності жорсткого диска. Тому необхідно заздалегідь поцікавитися кількістю PATA-портів на материнській платі або купити сучасний SATA-диск.

КомпьютерПресс 12'2005