Наша влада, особливо в останнє десятиліття, почала приймати часом відверто некостітуціонние законодавчі та підзаконні нормативні акти. При тому що для Конституційного Суду це залишалося практично непоміченим.
Свого апогею прийняття нормативних актів, по суті порушують Конституцію, досягло в період правління Януковича. Чого вартий тільки «тимчасовий» заборона Кабміном Азарова на виконання рішень судів щодо компенсації та виплати пенсій і соцдопомоги.
Новий же склад Верховної Ради просто вражає своїми законодавчими нововведеннями, які іноді взагалі ніяк не співвідносяться з Конституцією. Візьмемо хоча б сумнозвісний закон про очищення влади (про люстрацію) або введення в спеціальні закони поняття «військові адміністрації», що за своєю природою взагалі суперечить духу Конституції і нашого законодавства.
Якось по телебаченню показали дивовижний за підсумками сюжет: журналісти в Раді влаштували бліц-опитування на предмет знання ст.1 Конституції України серед нардепів - і ніхто з них не зміг сказати, про що там йде мова, навіть ті, хто мав юридичну освіту .
Тому законодавцям, перш ніж приймати закони, не завадило б ознайомитися хоча б з ключовою статтею 22 Конституції, в якій мовиться:
«Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод ».
Іншими словами, законодавець, приймаючи нові закони, не має права звужувати зміст та обсяг вже діючих прав і свобод.
А тепер перейдемо до «гарячого», прийнятому ВР минулого тижня, закону, яким вносяться зміни до деяких законодавчих актів, що стосуються умов повернення банківських вкладів (депозитів), покладених на певний термін.
Вищий законодавчий орган країни 14 травня підтримав у другому читанні (і в цілому) законопроект № 1195 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов повернення строкових депозитів».
Ініціатори внесення проекту - депутати П. А. Різаненко і О. В. Белькова (обидва з президентського блоку). І чомусь здається, що тут не обійшлося без ініціатив Нацбанку.
Прийнятий закон невеликий, проте заслуговує на особливу увагу.
Як вказується в пояснювальній записці до нього, метою документа є встановлення стабільності банківської системи. І для цього передбачається врегулювати механізм створення ресурсної бази діяльності банківської системи.
З цією метою будуть внесені зміни в ст. 1060, 1 065 Цивільного кодексу і ст. 13 закону «Про цінні папери та фондовий ринок», відповідно до яких тепер клієнти банку зможуть отримати вклади і нараховані за ними відсотки по строкових банківських договорами після закінчення терміну дії договору. (Підкреслимо: не раніше.)
Не варто й говорити, що перша частина тез і пояснювальної записки, і обговорюваного закону носять цілком декларативний характер, тому як стабільність банківської системи досягається виключно економічними чинниками, а не втручанням адмінресурсу, навіть у вигляді законодавчого припису.
Головне ж, на що слід звернути увагу, - новим законом звужується (або навіть скасовується) право кожного клієнта банку, т. Е. Вкладника, забрати свій депозит в будь-який момент.
Тепер вже якщо поклав гроші в банк, то чекай закінчення терміну дії договору незалежно від життєвих обставин, при цьому раніше можна було забрати депозит коли завгодно (як правило, з втратою відсотків).
Крім того, що подібне ново-введення порушує ст.22 Конституції, воно ще й стає чинником грубого законодавчого втручання в об'єктивно складаються економічні відносини.
У договорах банківських вкладів до цих пір завжди прописувалося, що якщо вкладник забере свої гроші достроково, він не отримає відсотків (або ж йому нарахують найнижчі) - і це є природне економічне регулювання.
Сумнівна і економічна доцільність такого закону.
Адже якщо раніше людина, що має невелику суму і знаючи, що в будь-який момент він зможе ці гроші забрати, без відносного побоювання заносив свої заощадження в банк, щоб щось заробити, то тепер туди підуть лише ті, у кого є фінансові надлишки і кому необов'язково розраховувати на них при погіршилися обставин.
З огляду ж на той факт, що середнього класу, який би мав «вільні гроші», у нас практично немає, очевидно, що клієнтів у банків зменшиться.
В кінцевому підсумку це може ще суттєвіше зменшити капіталізацію банків і підірвати банківську систему.
Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...
