Президент донецького ФК "Шахтар" Рінат Ахметов в 2011 р успішно компенсував провальний виступ клубу в Лізі чемпіонів розширенням своєї бізнес-імперії. Основні досягнення знаходяться в пріоритетною для нього сфері енергетики.
У поточному році під контроль власника групи SystemCapitalManagement повністю перейшли дві енергогенерірующіекомпаніі - ВАТ "Західенерго" і "Київенерго". Перваявключает Ладижинську, Бурштинська і Добротворську ТЕС, друга - київські ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6.
Привабливість "Західенерго" пояснюється тим, що вона єдина в Україні дає технічну можливість експортувати електроенергію (е / е) в Західну Європу, будучи підключеною до європейської енергосистеми UCTE.Остальная енергосистема країни діє спільно з російською - ще з часів СРСР.
Перевага "Київенерго" в тому, що компанія працює на столичному ринку, де зосереджена велика кількість платоспроможних споживачів. Так, за підсумками січня-вересня "Київенерго" збільшила дохід на 28,35% до аналогічного періоду минулого року, до 8,687 млрд грн.
У "Західенерго" за 2010 р зростання доходів на 11,74%, до 6,003 млрд грн. За січень-жовтень поточного року (п.р.) експорт е / е з України склав 4,987 млрд кВт.-ч., всього в 2010 р - 4,218 млрд кВт.-ч.
Присутність в "Західенерго" і "Київенерго" через підконтрольну йому Донбаську паливно-енергетичну компанію (ДТЕК) Р.Ахметов нарощував поступово. Активно цей процес почався після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича.
Так, у вересні 2010 р ДТЕК збільшив частку в "Західенерго" до 24,9%, в "Київенерго" - трохи пізніше, в грудні 2010 р, до 39,98%. А буквально перед нинішнім конкурсом, 16 листопада ц.р., стало відомо про покупку ще одного пакета, завдяки якому присутність в столичній енергокомпанії зросла до 46,82%.
І, нарешті, 25 листопада та 9 грудня ДТЕК купив у держави ще по 45,1% в "Західенерго" і 25% "Київенерго" за 1,932 млрд грн. і 450,5 млн грн. відповідно. В обох випадках остаточна ціна угоди чисто символічно перевищила стартову, встановлену Фондом держмайна як результат експертної оцінки.
Так, за 45,1% в "Західенерго" ФДМУ хотів отримати мінімум 1,932 млрд грн. рівно, за 25% "Київенерго" - 432,305 млн гривень. В результаті держпакет в першій компанії пішов всього на 100 тис. Грн. більше, а в другій - на 18,195 млн грн.
Що характерно, при покупці "Західенерго" Рінат Леонідович взагалі був присутній на конкурсі в гордій самоті, а по "Київенерго" конкуренцію йому спробували скласти власник групи "Енергетичний стандарт" Костянтин Григоришин і співвласники групи "Приват" Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, які виступали від імені підконтрольного ВАТ "Полтаваоболенерго".
Саме спробували, бо реального суперництва не вийшло. Проте, через їх присутності близько 18 млн грн. Р.Ахметова довелося витратити додатково.
Залишається нагадати, що через ДТЕК Р.Ахметов контролює 47,55% акцій в ПАТ "Дніпроенерго", яке обслуговує переважно великих промислових споживачів на південному сході України. До її складу входять Запорізька, Криворізька і Придніпровська ТЕС. Компанія в 2010 р збільшила дохід на 47,91%, до 7,473 млрд грн.
Незважаючи на формальне домінування держави, у якого зараз 50% + 1 акція в цій компанії, власник групи SCM контролює її операційну діяльність і фінансові потоки завдяки лояльному менеджменту, тобто "Своїм людям" в керівництві "Дніпроенерго".
Крім того, на Донбасі виробництвом е / е займається ТОВ "Східенерго", що входить до складу ДТЕК і включає Курахівську, Зуєвську і Луганську ТЕС. У модернізацію цих станцій Р.Ахметов інвестував чималі кошти - тільки на Курахівську за період 2002-2011 рр. пішло 1,472 млрд грн. Зате зараз вони мають кращі техніко-економічні показники в галузі.
Таким чином, із загальної номінальної потужності в 28557 МВт українських ТЕС 64% тепер контролюється Р. Ахметовим. Можливо, в перспективі він буде готовий приєднати до своєї бізнес-імперії ще й ВАТ "Донбасенерго", що управляє Старобешівської і Слов'янської ТЕС.
А ось ВАТ "Центренерго", що включає Трипільську, Вуглегірську і Зміївський ТЕС, напевно так і залишиться в держвласності - оскільки на цих станціях працюють самі зношені енергоблоки. Їх модернізація вимагає набагато більших витрат, ніж у інших компаній.
У паливно-енергетичному секторі бізнес Р.Ахметова побудований за принципом вертикальної інтеграції, тобто включає в себе повний технологічний цикл, від видобутку вугілля, який служить паливом для роботи ТЕС, до продажу отриманої е / е кінцевим споживачам. Це дозволяє уникнути залежності від суміжників і зменшити виробничі витрати.
З передачі та постачання е / е ключовою компанією в ДТЕК вважається ТОВ "Сервіс-Інвест", у якій протяжність ліній електропередач (ЛЕП) 2,6 тис. Км в Донецькій і Дніпропетровській обл. Її основні споживачі - це підприємства гірничо-металургійного комплексу, що належать Р.Ахметова. На них припадає 47,7% від загального обсягу корисного відпуску е / е. Ще 7,3% йде на підприємства самого ДТЕК.
ПАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" працює в Донецькій обл. і в своєму розпорядженні мережі ЛЕП протяжністю 1,22 тис. км. Також постачанням е / е по регіональних мережах займається ВАТ "Донецькобленерго", в якій ДТЕКу належить 30,59% акцій. Загальна протяжність її ЛЕП - 69,4 тис. Км. За січень-вересень доходи компанії зросли на 23,06% до аналогічного періоду 2010 р, до 4,065 млрд грн. Всього за підсумками 2010 р доходи "Донецькобленерго" підвищилися на 21,07%, до 4,567 млрд грн.
сталева вертикаль
Гірничо-металургійний бізнес Р.Ахметова також побудований за принципом вертикальної інтеграції - у вигляді групи "Метінвест" з однойменної керуючою компанією. Глобальний спад у світовій економіці призвів до скорочення попиту і зниження цін на металопродукцію, тому зараз цей сектор не приносить тих прибутків, які були 4-5 років тому.
Але, незважаючи на несприятливу ситуацію на зовнішніх ринках, президент ФК "Шахтар" скористався нагодою розширити свою присутність в українському гірничо-металургійному комплексі за рахунок придбання в 2010 р Маріупольського меткомбінату ім.Ілліча (ММКИ) і 50% комбінату "Запоріжсталь".
До серпня 2012 року в орбіту бізнес-імперії Р.Ахметова повинні увійти ще кілька підприємств, які раніше контролювалися акціонерами запорізького "Індустріал-банку". Йдеться про Луганському трубному заводі, Запорізькому коксохімічному заводі, Запорізькому вогнетривкому заводі і Запорізькому залізорудному комбінаті.
Правда, контроль над цими активами Р.Ахметова доведеться ділити в співвідношенні 50/50 з російськими співвласниками "Запоріжсталі". Втім, і в "Метінвесті" Ахметов не є одноосібним власником: тут 23,75% належить російському підприємцю Вадиму Новинському, активи якого в Україні об'єднані в "Смарт-холдинг" і 5% - генеральному директору ММКИ Володимиру Бойко.
До вливання останнього в "Метінвест" частки там розподілялися наступним чином: Р.Ахметов - 75%, В.Новинський - 25%. В цілому на частку підприємств, пов'язаних з власником групи SCM і депутатом парламенту від Партії регіонів, доводиться зараз 52,88% від загальної виплавки сталі в Україні - 16,828 млн т. (За даними за січень-листопад п.р.).
До вступу глави ПР Віктора Януковича на посаду президента країни цей показник був набагато менше - 24,01%. Тоді "Метінвест" включав в себе Єнакіївський і Макіївський метзаводи, а також комбінат "Азовсталь".
При цьому ММЗ зараз займається виключно випуском прокату, тоді як раніше це був повноцінний меткомбінат. За виплавки чавуну на частку підприємств Р.Ахметова доводиться 14,172 млн т., Або 53,47% від загального обсягу в Україні. По випуску готового металопрокату - 13,205 млн т., Або 50,23%.
Металопрокат випускають і кілька підприємств "Метінвесту", які знаходяться на території Євросоюзу. Це британський "Spartan UK" потужністю 200 тис. Т. Металопродукції на рік, італійські "Ferriera Valsider" і "Trametal" продуктивність яких 1 млн т. І 600 тис. Т. Відповідно, а також болгарський "PrometSteel" на 800 тис. Т прокату. Всі вони працюють на 90% за рахунок заготовки, отриманої на сталеплавильних потужностях "Метінвесту" в Україні.
Така схема пояснюється високими загороджувальними митами на ввезення готової металопродукції в ЄС. Тому туди Р.Ахметов поставляє сталеві напівфабрикати, з яких за місцем робиться прокат. Продажем готової продукції займаються трейдери "Метінвест-Євразія", "Метінвест-Україна" і "Метінвест-СМЦ". Остання має 11 металобази в великих містах України.
Флагманом металургійного бізнесу Р.Ахметова зараз є ММКИ, якому в ц.р. вперше вдалося обійти за виплавкою сталі і випуску прокату найбільший в Україні комбінат "ArcelorMittalКрівой Ріг".
А найбільш слабкою ланкою є Харцизький трубний завод, один з найбільших виробників труб великого діаметру. З введенням загороджувальних мит на цю продукцію в Росії з початку 2000-х рр. підприємство втратило основного ринку збуту. В результаті, його потужності протягом останніх років працюють з хронічною недовантаженням або і зовсім простоюють.
Залізною рудою підприємства "Метінвесту" забезпечуються за рахунок роботи Інгулецького, Центрального і Північного гірничо-збагачувальних комбінатів, які освоюють родовища Криворізького басейну в Дніпропетровській обл. На їх частку припадає 52,76% випуску залізорудного концентрату в Україні, за підсумками січня-листопада п.р. - 31,688 млн т.
Зараз ці підприємства є тим самим рятувальним кругом, який дозволяє утримувати на плаву фінансової стабільності весь "Метінвест". Оскільки видобуток руди і її експорт дозволяють отримувати завидні прибутку, порядку 100 дол. На 1 тоннужелезорудного концентрату, а випуск готової металопродукції приносить збитки - за оцінками учасників ринку.
Закупівлі металобрухту для сталеплавильних підприємств "Метінвесту" веде ТОВ "Метінвест-ресурс", створене в лютому ц.р. на базі ломозаготовітеля ТОВ "ПФК Прометей".
Коксохімічний дивізіон групи представлений невеликим Єнакіївським КХЗ, який забезпечує знаходиться поруч ЄМЗ, а також одним з найбільших в Європі - Авдіївським КХЗ, які покривають їхню потреби в коксі маріупольських комбінатів "Метінвесту".
Відповідно, ВАТ "Запоріжкокс" працює на комбінат "Запоріжсталь". Крім того, Р. Ахметову належить невеликій Донецький КХЗ, який не входить в структуру "Метінвесту". Відзначимо, що власний КХЗ є і в складі "Азовсталі". Раніше це було окрему юрособу - ВАТ "Маркохім". В цілому підприємства, пов'язані з Р. Ахметовим, випускають 47,27% від усього обсягу коксу в Україні, або 8,292 млн т. В січні-листопаді п.р.
Вугільний бізнес Р.Ахметова структурно поділений між ДТЕК і "Метінвестом". Так, до останнього відноситься об'єднання "Краснодонвугілля", яке видобуває коксівне вугілля. Воно забезпечує сировиною КХЗ групи поряд з північноамериканської компанією "UnitedCoal", придбаної президентом ФК "Шахтар" в 2009 р
Це рішення пов'язане з прагненням забезпечити своїх коксохіміків і металургів більш якісною сировиною, тому що вугілля українських родовищ відрізняється підвищеним вмістом сірки. Потужності 4 шахт "UnitedCoal" дозволяють добувати 9,2 млн т. Вугілля на рік, запаси експлуатованих родовищ оцінюються в 151 млн т.
"Краснодонвугілля" об'єднує 7 шахт і 2 збагачувальні фабрики, на їх частку припадає 13,79% усього видобутку вугілля в Україні і 45,04% коксівного, 8,372 млн т. За підсумками січня-вересня п.р.
Енергетичне вугілля, спалюється згодом на підконтрольних ТЕС, добувають що входять до ДТЕК шахта "Комсомолець Донбасу" і об'єднання "Павлоградвугілля" і "Добропіллявугілля" (на правах концесії на 49 років). За підсумками січня-вересня вони отримали 16,945 млн т вугілля, що склало 27,92% від загального обсягу видобутку в Україні та 40,24% в сегменті енергетичного вугілля.
В ц.р. в цьому сегменті відбулися найзначніші придбання Р.Ахметова. Так, в рамках механізму приватно-державного партнерства він отримав контроль над об'єднаннями "Свердловськантрацит" і "Ровенькиантрацит", видобувними вугілля найцінніших марок. Договору про здачу цих підприємств в концесію ДТЕКу також на 49 років було підписано Міненерговугіллям в грудні ц.р.
Крім того, не входить до складу групи SCMшахта "ІнтерІнвестУголь", (раніше - ім.Менжінского) в Первомайську Луганської обл., З добувної потужністю 0,7-0,8 млн т. Вугілля марки Ж в рік. Це підприємство раніше контролювалося ЗАТ "Ілліч-Сталь" В.Бойко.
На суміжних напрямках
Бізнес-інтереси у власника SCM присутні і в такий суміжній галузі, як виробництво гірничо-шахтного устаткування. Вони представлені підприємствами "Донгормаш", "Горлівський машінстроітель", Дружківським і Свердловским і Каменським машзаводами (останній - в Російській Федерації), Криворізьким заводом гірського устаткування і Донецький енергозавод. Всі вони об'єднані в холдингову групу "Гірничі машини".
Основним споживачем їх продукції є українські держшахти. За підсумками 2010 року загальний дохід групи "Гірські машини" перевищив 2 млрд грн. Очікується, що за 2011 р буде ще більше - понад 3 млрд грн. Крім того, Р. Ахметову належить Первомайський ремонтно-механічний завод. Він займається ремонтом гірничо-шахтного устаткування і входить в ДТЕК.
Безпосередньо з металургійним і паливно-енергетичним бізнесом Р.Ахметова пов'язана діяльність компанії "Портінвест", що управляє активами в сфері транспортної інфраструктури. Вона включає стивідорну компанію "Авліта" і ПАТ "Морський індустріальний комплекс" (Севастопольський судноремонтний завод).
Перша являє собою два причали і зерновий термінал на колишній території Севастопольського морзавод, дозволяє вести перевалку з залізничного транспорту на морські судна до 5,5 млн т. Вантажів на рік, в т.ч. зернових - до 3,5 млн т., металопродукції - до 2 млн т.
Крім того, до складу "Метінвесту" входить ТОВ "Дунайська судоходно-стивідорна компанія", створена для будівництва та експлуатації перевалочного терміналу в Миколаївському морпорту. Ще один термінал в Південному морпорту потужністю 18 млн т. Вантажів на рік почне будувати "Портінвест". З цією метою вже створено юрособу - ТОВ "Морський термінал" Південний ", на яке оформлено земельну ділянку в 24,4 га в р-ні Аджаликського лиману.
Ще один транспортний оператор, ТОВ "Скіф-Шиппінг", займається перевалкою вантажів в Маріупольському морському порту. Ця компанія також входить в "Метінвест", оскільки через неї йдуть в основному вантажі для гірничо-металургійних підприємств Р.Ахметова.
Після викупу "Метінвестом" додемісії акцій "Ілліч-Сталі" Р.Ахметов став співвласником і компанії "Ілліч-Авіа", яка обслуговує чартерні і регулярні рейси з маріупольського аеропорту.
Ще цілий ряд активів забезпечує металургійну індустрію Р.Ахметова необхідними сировинними ресурсами. Це Дружківське рудоуправління, ЗАТ "Огнеупорруд", ТОВ "Кераммеханізація". Вони об'єднані в холдинг "United Minerals Group Ltd.". Потужності перших двох компаній дозволяють добувати до 3 млн т. Білої глини в рік, третє підприємство є сервісною одиницею.
Переробка видобутої глини ведеться на кондратьєвської вогнетривкому заводі, що входить в "Метінвест", що раніше належало В.Бойко. Крім того, Комсомольське рудоуправління видобуває флюсові вапняки, які потім надходять на Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат.
В "Метінвест" також входить об'єднання "Кривбасвибухпром" - найбільший в Україні виробник вибухівки. Її основним споживачем є ГЗК "Метінвесту".
Головним "багнетом" у фінансовому секторі Р.Ахметова значиться Перший український міжнародний банк, який належить до групи найбільших і займає 7 місце серед українських банків за розміром активів - 30,055 млрд грн. за підсумками 9 міс. ц.р.
До нього в липні ц.р. був приєднаний "Донгорбанк", також належав власнику SCM. Злиття дозволило йому уникнути додаткових витрат на капіталізацію банків у зв'язку з жорсткістю вимог Національного банку України до норм регулятивного капіталу фінустанов.
Крім того, в 2010 р Р.Ахметов купив невеликий банк "Ренесанс капітал", який спеціалізується на роздрібному кредитуванні (продаж споживчих товарів в кредит). Ця фінустанова функціонує окремо від ПУМБу.
Також у фінсекторі Р.Ахметова належить страхова компанія "Аска". Оскільки згідно з чинним законодавством страхування життя є окремим видом бізнесу, "Аска" розділена на два юрособи - на страхову компанію "Аска-життя" і страхову компанію "Аска", яка надає всі види інших послуг із страхування.
Офіс обох компаній зареєстрований в Києва по одному і тому ж юридичною адресою. Раніше "Аска" входила в російський страховий холдинг "Аско", але в 1995 р росіяни вирішили піти з українського ринку, а їх проект перейшов до президента ФК "Шахтар". Також Р.Ахметова і В.Новинського тепер частково належить і страхова компанія "Іллічівська", яка не входить в SCM.
Ранееетаона входила в бізнес-групу В.Бойко, а її основним акціонерам було ЗАТ "Ілліч-Сталь", яке в 2010 р перейшло під контроль "Метінвесту" після викупу додаткової емісії акцій "Ілліч-Сталі" (нинішня частка "Метінвесту" не вказується , за оцінками аналітиків, близько 75%).
Чи не металом єдиним
Перспективність сектора телекомунікаційних послуг ілюструється тим фактом, що на відміну від ГМК і ПЕК його майже не зачепив глобальний кризу . За даними Державної служби статистики, доходи від надання послуг мобільного телефонного зв'язку в Україні за підсумками січня-жовтня склали 25,67 млрд грн., Від надання доступу до інтернету - 3,513 млрд грн., Фіксованого телефонного зв'язку - 6,665 млрд грн.
У цьому сегменті бізнес Р.Ахметова представлений телеком-групою "Vegа". Вона з'явилася в 2008 р шляхом об'єднання ряду компаній-операторів: "Фарлеп", "Оптима", "Укомлайн", "ЦСС", "Матриця", "Вілком", "IPTelecom". "А починалося тут все з уже забутою компанії ТОВ" Ціфроваяая стільниковий зв'язок України ", яка з 1996 р взялася надавати послуги мобільного зв'язку в стандарті TDMA під брендом DCC".
Але великого розвитку даний напрямок не отримало. А вже в 2003 р DCC купила 100% ТОВ "Астеліт", яка в січні 2005 р вийшла на ринок послуг мобільного зв'язку в стандарті GSM 900/1800 під маркою life :). Взагалі 2005 був знаковим для телеком-бізнесу Р.Ахметова.
Тоді в кінці вересня він купив холдинг "Фарлеп-Інвест", що включає оператора фіксованого зв'язку "Фарлеп", оператора міжнародного та міжміського зв'язку "Укомлайн" і виробника телеком-обладнання "Фарлеп 2000". А в листопаді 2005 р SCMкупіл компанію "Оптіма-телеком" у власників групи "Приват" Коломойського і Г.Боголюбова.
Це дозволило Р.Ахметова стати другим після "Укртелекому" оператором фіксованого (провідний) телефонного зв'язку в Україні. Як відомо, в "Астеліті", структурам SCM належить 49%, а решта 51% числяться за турецькою компанією "Turkcell".
За кількістю абонентів і щільності покриття компанія помітно поступається лідеру мобільного зв'язку в Україні, ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем", акціонери якого, російська компанія "Altimo" і норвезька "TelenorGroup" через ВАТ "Вимпелком" раніше придбали в Україні ЗАТ "Українські радіосистеми "(мобільний зв'язок під брендами Mobi, Wellcom, пізніше - Beeline) і GoldenTelecom.
Російська МТС (ЗАТ "Український мобільний зв'язок", раніше працювало під брендом UMC) також обходить "Астеліт" за основними технічними і фінансовими показниками. Одним словом, телеком - не найсильніше напрямок в бізнесі президента ФК "Шахтар".
До останнього часу Р.Ахметов не був представлений в агросекторі, що в загальному-то й не дивно: його основний бізнес знаходиться в Донбасі, який завжди був промисловим, а не сільськогосподарським регіоном.
Зате тягою до землі відрізнявся В.Бойко і після приєднання ММКИ до "Метінвесту" його аграрні активи у вигляді дочірнього підприємства (ДП) "Ілліч-Агро" в червні ц.р. були реорганізовані в холдинг "HarvEast" (юрособа - ТОВ "Харвіст").
За даними галузевих аналітиків, загальна площа сільгоспугідь В.Бойко на момент злиття з "Метінвестом" становила 255 тис. Га. Таким чином Р.Ахметов, допустивши Володимира Семеновича до свого металургійному бізнесу, натомість увійшов до п'ятірки найбільших землевласників України.
Агрохолдинг В.Бойко включав в себе ряд спеціалізованих сільгосппідприємств в Донецькій, Запорізькій, Черкаській обл. і в Криму. Структурно вони були організовані як ДП "Ілліч-Агро Донбас", "Ілліч-Агро Запоріжжя", "Ілліч-Агро Умань", "Ілліч-Агро Крим", "Ілліч-Рибак". Туди ж входили ВАТ "Бахчовик", "Транспортник" і "Приазов'я".
Кожне ДП в свою чергу складається з окремих агроцехів, створених на базі тваринницьких ферм, птахофабрик або колишніх колгоспів. Загальна чісленностькрупного рогатої худоби в "Ілліч-Агро" налічувала понад 36 тис. Голів, свиней - понад 60 тис., І птиці понад 270 тис. Остаточно завершити реорганізацію "Ілліч-Агро" в "HarvEast" керівництво агрохолдингу обіцяє в 2012 р
Перспективність розвитку агробізнесу зрозуміла: населення на Землі стає все більше, потреба в продовольчих товарах зростає. Причому якщо без автомобіля або мобільного телефону людина в принципі цілком може обійтися, то без їжі - точно немає.
Золоті квадратні метри
Для управління належить йому комерційною нерухомістю Р.Ахметов в 2006 р створив "Еста-холдинг" (раніше - ТОВ "СКМ Істейт"). Незважаючи на певні труднощі, пов'язані зі зниженням вартості оренди офісних приміщень та їх заповнюваності, цей напрямок бізнесу продовжує приносити Р.Ахметова стабільні доходи.
Серед активів в даному сегменті велика частина знаходиться в Києві: тут найвища вартість торгових і офісних площ, а значить, і надходження від оренди. У столиці серед власності Р.Ахметова можна виділити готель люкс-класу "Опера" (ТОВ "Інтерн",), а також бізнес-центр преміум-класу "Леонардо" (ТОВ "Центр Леонардо" в рівних частках разом з ТОВ "Ярославів вал ").
Крім того, в Києві у Р.Ахметова є офісні центри на вул.Фролівська (ТОВ "Андріївський плаза"), Вул.Кудрявська (ТОВ "Гамма-Рент"), ул.Баггаутовской (ТОВ "Бета-Рент"), багатофункціональний комплекс (торговий і бізнес-центр, апартаменти) на Московській площі (ТОВ "Комплекс Жовтневий 40") і котеджне селище в Плютах площею 40 га (ТОВ "Будиночок в Плютах").
І, нарешті, в березні ц.р. "Еста-холдинг" повідомив про завершення концентрації в своїй власності київського ЦУМу (ТОВ "Столичний ЦУМ"). В даному випадку Р.Ахметова вдалося використати конфлікт між колишнім власником ЦУМу, екс-міністром промполітики Валерієм Мазуров і підприємцем Вагіф Алієвим.
Початок цьому процесу було покладено в липні 2010 року, коли держпакет 39,65% акцій ЦУМу купило ТОВ "Київ-дилер" в інтересах В.Аліева. За даними ЗМІ, В.Мазур був змушений звернутися за допомогою до президента ФК "Шахтар".
У підсумку, за інформацією джерел, знайомих з ситуацією, суперечка з азербайджанським підприємцем екс-міністр зумів залагодити самостійно. Але Рінат Леонідович все ж придбав частки у структур, пов'язаних з В.Мазура - 29,71% і 14,66%.
А потім, очевидно, дійшла черга і до спірного пакета в 39,65%. Як би там не було, на початку березня ц.р. "Еста-холдинг" повідомив про завершення концентрації активів компаній, які виступали раніше співвласниками ЦУМу.
У Донецьку у Р.Ахметова, зрозуміло, перш за все готель "Донбас Палас" і МФК "Пушкінський" (оформлені на однойменні ТОВ), а також готель "Київ" (ТОВ "Проект 2012"), офісні центри на вул.Артема і вул .Постишева (ТОВ "Альфа-Рент" і ТОВ "Сьома лінія").
У промзоні Дніпропетровська, поруч з пивзаводом "Дніпро" "Еста-холдинг" управляє логістичним комплексом. Раніше це підприємство також належало власнику SCM, але від пивного бізнесу в попередні роки він вважав за краще позбутися. Але логістичний комплекс вивів зі структури "Дніпра" і зберіг за собою.
Загальна площа нерухомості різного типу призначення (торгова, офісна, житлова), яка знаходиться в управлінні "Еста-холдингу", становить 150 тис. Кв. м., ще стільки ж в рамках нових проектів знаходиться в стадії будівництва.
Зараз компанія займається готелем "Київ" в Донецьку: для її реконструкції в "Укрсоцбанку" взятий кредит на 72 млн грн. в травні ц.р., а в жовтні підписано договір про її управлінні з міжнародним оператором готельного бізнесу "Rezidor Hotel Group", що працює під брендом "Park Inn Hotel by Radisson". Відкриття готелю "Park Inn Донецьк" планується до початку Євро-2012.
"Замороженими" активами в зв'язку з кризою і зниженням цін можна вважати земельні ділянки, які перебувають у власності Р.Ахметова і розташовані в Донецьку, Києві, Дніпропетровську, Ялті, Алушті. Їх загальна площа становить понад 70 га. За підсумками 2010 р вартість активів у сфері нерухомості "Еста-холдингу" навіть в умовах кризи зросла в порівнянні з попереднім періодом на 64,87%, до 370,3 млн дол.
І, нарешті, Рінат Леонідович має широкі можливості доносити свою точку зору до громадськості завдяки медійним активів. Телеканали "Україна" (загальнонаціональний), "Футбол" і "Футбол +" (спеціалізовані), "Донбас" (регіональний) об'єднані в ТОВ "Медіа Група Україна".
А що випускається в щоденному форматі всеукраїнська газета "Сегодня", регіональні видання "Вечірній Донецьк", "Приазовский рабочий" і "Донецький новини" та рекламна газета "РІО" входять в ЗАТ "Сегодня-Мультимедіа".
У нього також включено видавничий комплекс в м.Вишгород (Київська обл.), Що друкує продукцію "Сьогодні-Мультимедіа". Загальний щотижневий тираж регіональних видань складає близько 80 тис., Газети "Сегодня" - 930 тис. Примірників.
різні різниці
До непрофільним активів, що належать Р.Ахметова в рамках групи SCM, можна віднести торгівлю нафтопродуктами, ритейл і фармацевтику. Перший напрямок представлено ТОВ "Паралель-М Лтд", яке управляє 80 автозаправними комплексами під брендами "Паралель" (75 од.), "Гефест" (4 од.) І "PitStop" (1 од) в Донецькій, Луганській, Запорізькій, Дніпропетровській, Кіровоградській обл. і в Криму.
Для порівняння - мережа ПАТ "Укрнафта" нараховує 563 АЗС, ВАТ "Галнафтогаз" - (ТМ "Окко") - 300 АЗС, ТОВ "ТД" Континіум Галичина "- 371 АЗС (ТМ Wog) плюс вище 60 АЗС під ТМ" Калина " . А всього за станом на липень п.р. в Україні налічувалося 7437 АЗС. Так що до лідерів ринку в даному сегменті компанія Р.Ахметова однозначно не відноситься.
Втім, тупцювати на місці або виходити з сегмента роздрібного нафторинку Р.Ахметов не має наміру. У нинішньому році він спочатку розширив мережу АЗС з 67 до 70 за рахунок 3 нових комплексів в Донецьку і Горлівці, а в серпні стало відомо про плани "Паралелі" збільшити мережу до кінця року до 106 АЗС.
Першими кроками в даному напрямку галузеві аналітики вважають початок поставок в серпні-вересні п.р. палива мереж ТОВ "Донбаснафтопродукт" і ТОВ "Нефтепромторг", які керують мережами, що включають 29 АЗС і 19 АЗС відповідно. І ось вже на початку грудня мережа АЗС під управлінням "Паралель-М" офіційно налічувала 80 станцій.
Варто відзначити, що зараз компанія поставляє своє паливо для більш ніж 700 АЗС-партнерів в Україні та Росії. А почалася історія роздрібного нафтобізнесу Р.Ахметова в 1995 році з будівництва АЗС "Нафта" в Донецьку і покупки нафтобази в пос.Кутейніково.
Розвитком роздрібної торгівлі продуктами харчування в рамках мережі магазинів "Брусничка" (раніше - "Брусниця") у Р.Ахметова з 2006 року займається ТОВ "Український рітейл". Компанія класифікується як локальний оператор і представлена в Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Харківській і Запорізькій обл. Вона налічує 86 магазинів.
Для порівняння - мережа такого загальнонаціонального оператора, як київське ТОВ "Фоззі", включає 214 продовольчих універсамів "Сільпо", у дніпропетровського ТОВ "АТБ-маркет" - 500 магазинів АТБ. Тим часом "Український рітейл" хоча і декларує наміри розвиватися, але тільки на сході України, залишаючись в даному сегменті гравцем регіонального рівня.
Фармторговля у Р.Ахметова - це ТОВ "Український аптечний холдинг", що нараховує 34 аптеки під вивіскою "Здравиця", 73 - "Добрі Ліки" і окремо виділяється аптеку "Центральна" в Донецьку. Разом з аптечними кіосками і пунктами мережу "Українського аптечного холдингу" налічує понад 200 торгових точок.
Для порівняння - ТОВ "Мед-сервіс" володіє мережею однойменних аптек в кількості 296 одиниць в 100 містах України, ТОВ "Фармастор" - мережею "Аптека доброго дня" з більш ніж 170 аптек, ТОВ "Фалбі" - 146 аптек.
Аптеки "Українського аптечного холдингу" представлені в Луганській, Запорізькій, Дніпропетровській та Київській обл., А також Одесі. Альо Основна частина находится, Звичайно ж, в Донецьку и ДОНЕЦЬКІЙ обл.
Історія входження Р.Ахметова в фармбізнес проста. На базі аптек, які перебували в комунальній власності, тобто належали місцевім жителям, в 1999 р в ДОНЕЦЬКІЙ обл. було створено ТОВ "Обласна аптечна управляюча компанія" (ОАУК), в якій 45,04% залишилося за Донецькою облрадою, а 33,3% через кіпрські та Багамські офшори виявилися у Сергія Напрасніковим, який в облраді скликання 2006-2010 рр. очолював фракцію Партії регіонів.
Присутність власника SCMв ОАУК обмежувалося скромними 18,2%. Потім відбулися зміни. Пакет Доноблсовета в 2010 р був виставлений на приватизацію, а щодо самої ОАУК була ініційована процедура банкрутства - за даними ЗМІ, пов'язаними з нею ж структурами.
В результаті у вересні 2010 р "Український аптечний холдинг", власником якого була ОАУК, на 100% увійшов до складу групи SCM. А сам С.Напрасніков після чергових виборів в жовтні 2010 р взагалі не потрапив до нового складу Доноблсовета.
Але, як вже говорилося, мережа "Українського аптечного холдингу" налічує понад 200 торгових точок, а "Аптечний холдинг" під керуванням ОАУК мав близько 900 точок продажів, включаючи аптечні пункти та кіоски, за даними аналітиків інвестиційно-консалтингової компанії "P & S Group".
Таким чином, можна припустити, що Р.Ахметов просто вивів свою частку з компанії, в якій він був на правах молодшого партнера і організував на її основі власний бізнес-проект.
На перспективу у президента ФК "Шахтар" є два нових напрямки розвитку бізнесу. Обидва вони пов'язані з енергетикою, цвяхом його імперії. Йдеться про будівництво вітроелектростанцій в Запорізькій і Донецькій обл., А також про видобуток нафти і газу на українській частині причорноморського шельфу.
Першим проектом займається ТОВ "Вінд Пауер", другим - ДК "ДТЕК Нафтогаз". В цілому планується до 2020 р побудувати два вітропарку з встановленою потужністю 500 МВт і 700 МВт вартістю 9 млрд грн. і 14 млрд грн. відповідно.
На шельфі "ДТЕК Нафтогаз" має намір отримувати 3 млрд куб. м. природного газу щорічно. Правда, у скільки обійдуться витрати на геологічні вишукування и Освоєння Родовище, поки ніхто Не бере Сказати.
Але в будь-якому випадку це дуже віддалена перспектива - вийти на такий показник видобутку планується 2030 р По всій видимості, реалізацією даного проекту в рамках "VancoPrikercheskaLtd.", В якому ДТЕК є одним з трьох акціонерів, буде вже спадкоємець.
Нагадаємо, 23-річний Дамір Ахметов в кінці листопада був введений до складу наглядової ради зареєстрованого в Нідерландах "DTEK Holdings BV", який юридично є власником енергетичних активів президента ФК "Шахтар" в Україні.
за матеріалами ostro.org
