Охтирський Портал - Порушники тиші поїхали, а питання - залишилися ...

Рано липневим ранком деяких жителів одного з багатоповерхових будинків розбудив незвичайний шум. Годинник показував п'ять ранку. У контейнері для збору пластикових пляшок копошилися двоє. Поруч стояла легкова машина з причепом. Неозброєним оком було видно, що "старателів" цікавили придатні до вживання пляшки з гарним зовнішнім виглядом, судячи з ретельності відбору, який супроводжувався неймовірною "шебуршаніе".

Завантаживши тару в причіп, ранкові порушники тиші поїхали. А питання - залишилися. Яка подальша доля зібраних пляшок? Добре якщо, подивившись програму "Очманілі ручки", сім'я вирішила виготовити пліт для подальшого сплаву по Ворсклі. Хоча, швидше за все, найближчим часом в ці пляшки, наприклад, розіллється молоко з метою подальшого продажу.

Але європейський досвід поступово приходить і до нашого міста. Адже "за бугром", куди ми так прагнемо, роздільний збір сміття запроваджено ще на початку дев'яностих років і у них часом доходить до абсурду. Наприклад, німцям, що п'ють каву вранці, використаний в кавоварці порошок слід викинути у відро для біовідходів, паперовий фільтр для кавоварки - у відро з папером (попередньо очистивши від залишків порошку), а целофанову упаковку з-під кави слід відправити у відро для переробляється сміття.

У нас же поки роздільний збір сміття проводиться за двома "номінаціями" - пластикові ПЕТ-пляшки та інше сміття. В першу чергу, окремий збір пластикової тари дозволяє перевізникам перевозити на звалище більшу кількість сміття і не витрачати наші з вами гроші за вивезення повітря, так як пластикові пляшки займають 30-35% від усього обсягу. По-друге, пластикові пляшки, які розкладаються багато десятків років, завдають величезної шкоди природі і, як наслідок, нашого з вами здоров'я. У Тихому океані утворився плавучий острів з пластикової упаковки розміром мало не в цілу Францію. Такі сміттєві міні-острова можна спостерігати і на наших річках. А що й казати про наших лісах, ярах. Адже не випадково ще в середині минулого століття видатний фізик-ядерник Нільс Бор сказав пророчі слова: "Людство не загине в атомному кошмарі - воно задихнеться у власних відходах".

Сьогодні по "виробництву" сміття Україна зрівнялася з великими європейськими країнами. Тільки є одна маленька відмінність - якщо в країнах Заходу переробляється до 80% побутових відходів, то ми цим похвалитися не можемо. 95% сміття у нас взагалі ніяк не використовується. Природно, виникає питання - "Чому?" Чому так слабо йде переробка пластикових пляшок? Адже в країнах Південно-східної Азії ціна за тонну неглибоко переробленої сировини (так званих "пластівців", одержуваних в процесі дроблення пляшок) коливається в межах 800-1000 доларів; гранулят, вироблений з "пластівців" на наступному етапі, природно, коштує ще дорожче. І попит на цю сировину у них величезний і він постійно зростає, тому що з цих гранул вони виробляють підлогові покриття, покрівельні матеріали, книжкові полиці, спортивний інвентар та килимки для автомобілів. А останнім часом у зв'язку із застосуванням нанотехнологій стали виробляти негорючі утеплювачі для будинків, що в століття енергозбереження є затребуваним матеріалом. І, як виявилося, ПЕТ матеріали можна переробляти до нескінченності. Зносилося виріб -егоснова пускають на переробку.

Як завжди, "гальмом" для виробництва хоча б "пластівців", не кажучи вже про гранулах, стало законодавство, зокрема - Постанова Кабінету Міністрів України №915 від 26.07.2001 "Про впровадження системи збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини ". Цим документом було введено так званий "податок на сміття". Єдиним одержувачем цього "податку" визначена одна з Державних підприємств, зодягнена правом не тільки монопольно утилізувати всі, що пов'язано з упаковкою, а й контролювати дотримання встановлених правил.

Жовті контейнери-сітки для збору ПЕТ-пляшок в нашому місті були закуплені і встановлені за рахунок коштів ДП ​​"верп" ТОВ "Водоторгпрілад". Одним з етапів Програми поводження з твердими побутовими відходами передбачалася закупівля за рахунок бюджетних коштів двох прес-автоматів для пресування вищевказаних пляшок і здачі їх на завод з переробки. На жаль, програма "наказала довго жити" через відсутність фінансування і прес-автомати закуплені були. За інформацією з ДП "верп" '. ПЕТ пляшки накопичуються на полігоні твердих побутових відходів. Можливо, колись настане черга їх подальшої утилізації. В даний час опрацьовується питання про здачу ПЕТ-пляшок без попереднього пресування на цех переробки, що знаходиться в Кириківці. Хоча, незважаючи на близькість цього на-

Селен пункту, возити повітря навряд чи буде економічно виправдано. На перший погляд, здавалося б, найпростіше проїхати по величезній купі пластикових пляшок трактором і "гусеницями" спресувати їх. Але, на жаль, це сміття нікому вже буде не потрібен. Адже перед пресуванням пляшки миють, з них прибирають кришки з кільцями, а також здирають етикетки і найголовніше -сортіруют за кольором. Тільки закупівля відповідного обладнання - зможе вирішити цю проблему. А це ще й додаткові робочі місця. Здавалося б, яка користь нам - рядовим жителям - від того, що хтось буде здавати використані нами пляшки на переробку? У західних країнах це питання давно продуманий і в тих будинках, де проводиться роздільний збір сміття, оплата за сміття істотно нижче. А головна вигода - це захист навколишнього середовища від отруйних відходів нашої життєдіяльності.

І ще однією мотивацією до здачі ПЕТ-пляшок з'явилася б її заставна вартість. Адже досить вартість напою збільшити, скажімо, на 10 копійок з подальшим їх поверненням після здачі тари, і проблема була б вирішена. Сьогодні в багатьох країнах встановлюють автомати для прийому ПЕТ-пляшок і їх не встигають вивантажувати, так багато охочих їм скористатися. А поки залишається викидати пляшки в жовтий контейнер-сітку, не забувши попередньо проткнути її щоб виключити бажання деяких наливати в неї молоко.

Ільдар Бекбулатов