Професії майбутнього і професії зникаючі

1. Чому так важко вибрати професію
2. У яких спеціальностей туманні перспективи?
3. Особливо потрібні ті, хто розбирається в MINT
4. Не тільки «фізики, а й« лірики »

>> Професійна освіта

«Партнер» №6 (249) 2018 р.

Уявіть собі, син-старшокласник або внучка-студентка приходить після занять додому і заявляє вам: «Хочу стати інфлюенсером!». Що ви на це скажите?

Що дорослі взагалі можуть порадити тим, хто якраз в ці тижні закінчує школу або стане абітурієнтом в найближчі роки? На кого йти вчитися? Вибір майбутньої професії ніколи ще не був таким складним, як зараз. Причому одразу з трьох причин.

Чому так важко вибрати професію

По-перше, вибір ускладнюється неймовірним різноманіттям пропозицій. В одній тільки Німеччині, за даними інтернет-порталу studieren.de , В даний час 676 всіляких вищих навчальних закладів пропонують 7916 різних курсів навчання і, відповідно, спеціальностей. А якщо додати до цього ВНЗ інших країн Євросоюзу? Просто очі розбігаються!

По-друге, розвиток технологій швидко і нещадно змінює ринок праці. Найрізноманітніші спеціальності, які були досить затребуваними в другій половині ХХ століття і навіть в перші роки XXI століття, тепер все частіше стають малоперспективними. Тому зростає небезпека прорахуватися з вибором і витратити молоді роки на оволодіння професією, яка потім може виявитися непотрібною роботодавцям.

Третя складність полягає в тому, що стрімкий розвиток технологій породжує попит на абсолютно нові професії, але їм поки мало де або навіть зовсім ніде не вчать, оскільки вузи з їх навчальними планами просто не встигають за змінами, що відбуваються, а часто і не мають відповідних викладачів.

Конкретний приклад: Data Scientist, в перекладі «вчений за даними». Вважається, що це одна з найперспективніших нових професій, що виникла завдяки тому, що сучасні інформаційні технології знайшли здатність збирати і зберігати гігантські обсяги даних (Big Data). В аналізі таких «великих даних» зацікавлені як приватні компанії, які вивчають, скажімо, потенційний попит на свою продукцію або готують рекламні кампанії, так і державні установи, які розробляють, наприклад, програми в галузі охорони здоров'я або борються з тероризмом.

Усвідомлення того, що Data Scientist знадобляться в майбутньому у великій кількості, прийшло, однак, лише в останні роки (адже і термін Big Data почав входити в широкий ужиток лише на початку цього десятиліття). Тому про створення розгалуженої системи прицільної підготовки таких фахівців поки не може бути й мови, хоча близько десяти німецьких вузів вже почали пропонувати відповідні курси. (До речі, на інфлюенсеров в вузах ФРН поки не вчать.)

У яких спеціальностей туманні перспективи?

Коротше, абітурієнт повинен сьогодні не тільки вирішити, ким він хоче стати і де саме буде вчитися, але і дуже уважно придивитися до середньо- і довгостроковим перспективам обраної спеціальності.

Скажімо, попит на інженерів-машинобудівників, тим більше на автобудівників, в Німеччині напевно і далі буде дуже високим, але от чи варто спеціалізуватися саме на моторобудування в ситуації, коли електромобілі в доступному для огляду майбутньому почнуть витісняти автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння? Мова не про найближчі роки, а про той період, коли нинішнім абітурієнтам перевалить за 30, вони обзаведуться сім'ями і часу на оволодіння суміжною спеціальністю буде катастрофічно не вистачати.

Інший приклад: чи варто йти в поліграфію, знаючи, що попит на друковану продукцію, особливо на газети, через конкуренцію інтернету неухильно знижується? І чи буде років через 10-15 взагалі ще існувати професія газетяра, або все журналісти працюватимуть тільки аудіовізуально або онлайн? А які зміни відбудуться на той час в книговидавничій і книготорговом справі? Що стане з бібліотеками?

Чітко передбачити майбутнє різних професій, звичайно ж, неможливо, але магістральна тенденція очевидна: цифрові технології будуть все глибше проникати в усі сфери нашого життя, і це позначиться на працівниках різних галузей.

Так, новітні комп'ютерні програми будуть все частіше замінювати класичних офісних працівників і бухгалтерів. Розвиток онлайн-банкінгу зробить зайвими багатьох банківських службовців. Автоматизовані системи зчитування цін і безготівкових розрахунків позбавлять роботи чимале число касирів в супермаркетах. Самоврядні автомобілі, автобуси і поїзди зможуть обходитися без водіїв і машиністів, а оснащені промисловими роботами заводи - без робочих.

Є прогнози, згідно з якими автоматизація і роботизація може приблизно до середини століття, а то й раніше, знищити в розвинених економіках від третини до половини сьогоднішніх робочих місць. Але одночасно і створити численні нові. Які?

Особливо потрібні ті, хто розбирається в MINT

Будемо виходити з того, що в Німеччині, яка є одним зі світових центрів так званої «четвертої промислової революції» ( «Індустрія 4.0»), в не настільки вже далекому майбутньому автоматизовані системи будуть виробляти переважна більшість товарів і надавати значну частину послуг. В такому випадку трудова діяльність людей, якщо говорити гранично схематично, буде полягати або в управлінні роботами, або в обслуговуванні інших людей.

Іншими словами, досить перспективним є, з одного боку, широкий спектр спеціальностей, так чи інакше пов'язаних з науковою розробкою, конструюванням, програмуванням і ремонтом всіляких автоматизованих систем і машин. Тому у абітурієнтів, які вирішили здобути вищу або середню спеціальну освіту з предметів, які в Німеччині об'єднують абревіатурою MINT (математика, інформатика, природничі науки і техніка), шанси знайти потім добре оплачувану і стабільну роботу дуже високі.

Німецькі сайти, що спеціалізуються на вивченні тенденцій розвитку ринку праці, в числі нових і дуже затребуваних професій називають, наприклад, фахівців з 3D-принтерів і операторів дронів. Адже безпілотні літальні апарати будуть все активніше використовуватися не тільки у військових, але і в самих різних комерційних і наукових цілях: доставка вантажів, кінозйомки, дослідження земної поверхні. І управляти ними зможуть тільки висококваліфіковані «пілоти».

Великі перспективи відкриваються в ХХI столітті і перед всілякими «космічними» спеціальностями. Мова не тільки і навіть не стільки про польоти на Марс і інших проектах з вивчення Всесвіту, скільки про комерційне використання навколоземних орбіт. Адже для забезпечення жителів Землі глобальними системами зв'язку і навігації, необхідними, зокрема, для управління безпілотними автомобілями і літальними апаратами, потрібні супутники. А значить, знадобляться ті, хто їх розробляє, будує і оснащує апаратурою (Німеччина в цій сфері вже зараз досить сильна), а також ті, хто знає, як робити і запускати ракети-носії (в цій сфері сильний сусід і союзник по ЄС - Франція).

Не тільки «фізики, а й« лірики »

Однак німецькому і в цілому європейського ринку праці в майбутньому знадобляться не тільки численні «фізики» (а Німеччині ще й хіміки, враховуючи, що хімічна промисловість - одна з ключових галузей її економіки), але і, з іншого боку, «лірики». Інакше кажучи - люди, які будуть працювати не з машинами і роботами, а з людьми.

Це, перш за все, медики і педагоги різних профілів. Чим активніше техніка буде брати на себе фізична праця, тим більше уваги суспільство зможе приділяти здоров'ю і освіті людей. Адже якісне навчання потрібно не тільки дітям, школярам і студентам, а й дорослим, оскільки їм доведеться постійно підвищувати кваліфікацію, а нерідко (у міру відмирання старих спеціальностей і виникнення нових) - і переучуватися.

Прекрасні перспективи у професій, пов'язаних з дозвіллям людей: культурою, спортом, туризмом. Так, в умовах буму музеїв (і зростаючої популярності віртуальних експозицій), знадобляться фахівці-музейники, а одвічне бажання людей слухати музику і самим музикувати забезпечить високий і, швидше за все, навіть зростаючий попит на музичних педагогів.

Однак необхідно усвідомити: той досить поширений в ХХ столітті тип гуманітарія, який не вмів звертатися навіть з елементарною побутовою технікою, не впишеться в цифрову епоху, коли людину всюди, в побуті і особливо на роботі, будуть оточувати комп'ютери, інтернет, гаджети, апарати, роботи.

Втім, для молодого покоління все це не проблема: для нього інтернет став природним місцем існування. Одна з численних породжених їм нових професій - інфлюенсер. Так називають популярних відеоблогеров, що впливають (по-англійськи - influence) на свою нерідко багатомільйонну аудиторію. Це робить їх привабливими для рекламодавців, що вже дозволило досить багатьом молодим талантам стати мільйонерами.

Так що якщо син-старшокласник або внучка-студентка раптом заявлять про бажання стати інфлюенсером, від душі побажайте дитині удачі.

«Курс Консалтинг» (Кельн)

Читайте також:

1. Про професіях найближчого майбутнього . Журнал «Партнер», № 3 / 2018. Автор І. Листів
2. Безробітні світлого комп'ютерного майбутнього . Журнал «Партнер», № 12 / 2017. Автор І. Листів
3. Дороги, які нас обирають . Журнал «Партнер», № 5 / 2011. Автор Е. Шлегель