Економіка / 10. Економіка підприємства
Павлова І.В., Садекова А.М.
Донецький національний університет ім. М.І. Туган-Барановського
Аналіз ефективності використання оборотних коштів торгового підприємства
Оборотні кошти є однією зі складових частин майна підприємства. Стан і ефективність їх використання - одне з головних умов успішної діяльності підприємства. Розвиток ринкових відносин в Україні визначає нові умови їх організації. Висока інфляція, неплатежі й інші кризові явища змушують підприємства змінювати свою політику стосовно оборотних коштів, шукати нові джерела поповнення, вивчати проблему ефективності їх використання. Саме цей факт зумовлює актуальність теми.
Дослідженням даного питання займається ряд українських вчених, серед яких Єгорова С., Баканов М., Сергєєв Е. та інші.
До оборотних засобів відносяться запаси (сировини і матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції, товарів), дебіторська заборгованість, видані аванси, грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення.
Під ефективним використанням оборотних коштів розуміється таке їх функціонування, при якому забезпечується стійкий стан фінансів, суворо дотримується фінансово-кошторисна дисципліна, досягаються найвищі результати при найменших затратах. Ефективність використання оборотних коштів характеризується їх структурою (часток фінансування за рахунок власних коштів і розподілом у виробничому циклі) і оборотністю.
Величина власних оборотних коштів визначається як різниця між загальною сумою оборотних коштів і короткостроковими зобов'язаннями (кредити і позики, кредиторська заборгованість, аванси отримані та ін.) І є однією з характеристик фінансової стійкості підприємства.
Структура оборотних коштів показує пропорції розподілу ресурсів між окремими елементами. Її аналіз дозволяє визначити, які саме статті є найбільш специфічними для даного підприємства.
У процесі аналізу вивчають стан і динаміку оборотних коштів, їх розмір, структуру, причини зміни, ефективність використання, джерела формування. Якщо за окремими видами оборотних активів встановлено нормативи, то аналіз проводять і в зіставленні з ними. До проведення аналізу необхідно оборотні кошти привести в порівнянний вид. Зокрема, при зміні цін і тарифів слід визначити оборотні активи в порівнянній оцінці (використовуючи індексний метод перерахунку) і виміряти вплив інфляційних чинників на їх розмір.
Рівень ефективності використання загальної величини оборотних коштів і окремих їх видів характеризується системою вартісних і натуральних, кількісних і якісних показників. Торговельні організації повинні доцільно і ефективно використовувати обігові кошти. Це передбачає, по-перше, збереження власних оборотних коштів, неприпустимість зменшення їх суми, наявної в розпорядженні підприємства. Необхідною умовою збереження власних оборотних коштів є рентабельна робота підприємства. По-друге, оборотні кошти (власні і позикові) повинні використовуватися на певні цілі і в розмірі, передбаченому фінансовим планом. По-третє, оборотні кошти слід використовувати ефективно, тобто плани повинні виконуватися при мінімальній сумі оборотних коштів [3].
Рентабельність коштів найбільш повно характеризує ефективність фінансової діяльності торговельних підприємств, порівнюючи витрати з результатами. З одного боку, вона включає дохід - найважливіший елемент додаткового продукту, з іншого боку, - оборотні кошти, наявні у підприємства. Рентабельність функціонуючих засобів визначається відношенням суми прибутку до середньорічним залишкам оборотних коштів. Рентабельність оборотних активів зазвичай вивчають за тривалий період (5 10 років); аналізують абсолютні розміри і темпи її зміни, а головне виявляють прогнозні резерви зростання.
Найважливішим показником ефективності використання оборотних коштів є час товарного обігу. Це пояснюється тим, що розмір необхідних торговельним підприємствам оборотних коштів прямо пропорційний обсягу товарообігу і обернено пропорційний швидкості оборотності.
Час обороту грошей вимірюється тривалістю одного обороту і коефіцієнтом оборотності. Тривалість одного обороту обчислюється відношенням добутку середньої суми оборотних коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства, за певний період і кількості днів в періоді до суми реалізації за даний період.
Показник оборотності (в даному випадку - тривалість одного обороту в середньому за період) обчислюється як відношення середнього залишку оборотних коштів (наприклад, товарних запасів) до середньоденний реалізації в певному періоді і вимірюється в днях обороту. Для характеристики швидкості обороту коштів в ряді випадків застосовується показник коефіцієнта оборотності, який визначається як відношення виручки від реалізації до середньої величини оборотних коштів за період. Для аналізу зазвичай користуються періодом обороту в днях (число днів в періоді, поділене на Коб). Графік динаміки цього показника в загальному по підприємству і по окремих елементах є основою для розробки концепції майбутньої оптимізації використання оборотних коштів. Наприклад, якщо період обороту дебіторської заборгованості великий, то слід більше уваги приділити роботі з клієнтами, перекладу контрактів повністю або частково на передоплату, підвищення платіжної дисципліни [1].
Часто під раціональним управлінням оборотних коштів розуміють тільки їх зменшення. Однак це не так - їх недолік може мати настільки ж негативні наслідки, як і надлишок. З дуже великою величиною оборотних коштів пов'язані проблеми додаткових витрат на зберігання надлишків запасів, псування і фізичне старіння запасів через тривалого терміну зберігання, зменшення реальної вартості активів через інфляцію, ризик неплатоспроможності дебіторів. Брак обігових коштів може викликати збої в постачанні, а як наслідок - збільшення виробничого циклу і зростання витрат, зниження обсягів продажів через недостатні запасів готової продукції, додаткові витрати на фінансування. Тому управління ОС передбачає не тільки зниження їх величини, а й оптимізацію виходячи з потреби підприємства [1].
Правильне управління запасами дозволяє зменшити виробничий цикл, а отже, збільшити оборотність коштів, вкладених в запаси і витрати, пов'язані з ними, забезпечуючи при цьому безперебійний цикл виробництва. Одним із способів оптимізації є застосування методу ранжирування по значимості. Суть його в тому, що за кожним видом продукції всю сировину і матеріали поділяються на три категорії з присвоєнням кожній з них відповідного індексу - "А", "В" і "С".
Категорія "А" - це запаси, які є найбільш важливими для забезпечення виробництва внаслідок їх малої доступності або високу вартість. Вони постійно контролюються і при їх закупівлі обов'язково визначається оптимальний розмір замовлення.
Категорія "В" складається з тих видів ТМЦ, які менш важливі для підприємства. Вони перевіряються і оцінюються приблизно один раз на місяць. Для них також можливе застосування розрахунку оптимального замовлення.
Категорія "С" включає малоцінні запаси, що купуються великими партіями [2].
У торговельних підприємствах резерви та шляхи прискорення оборотності оборотних коштів в узагальненому вигляді залежать від двох факторів: обсягу товарообігу і розміру оборотних коштів.
Щоб прискорити оборотність, необхідно:
Ø удосконалювати рух товару і нормалізувати розміщення оборотних коштів;
Ø повністю і ритмічно виконувати плани господарської діяльності;
Ø удосконалювати організацію торгівлі, впроваджувати прогресивні форми і методи продажу;
Ø впорядкувати збір і зберігання порожньої тари, прискорювати повернення тари постачальникам і здачу тарозбиральним організаціям;
Ø удосконалювати розрахунки з постачальниками і покупцями;
Ø покращувати претензійну роботу;
Ø прискорювати оборот грошових коштів за рахунок поліпшення інкасації торгової виручки, суворого лімітування залишків грошових коштів в касах торгових підприємств, в дорозі, на розрахунковому рахунку в банку;
Ø звести до мінімуму запаси господарських матеріалів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, інвентарю, спец одягу на складі, скоротити підзвітні суми, витрати майбутніх періодів;
Ø не допускати дебіторської заборгованості.
Таким чином, ефективність використання оборотних коштів торговельних підприємств, отже, залежить насамперед від уміння управляти ними, покращувати організацію торгівлі, підвищувати рівень комерційної та фінансової роботи.
література:
1. http://masters.donntu.edu.ua/2004/fem/egorova/library/art%202.htm
2. http://1cv8.net.ua/avs_analiz_dlya_povisheniya_effektivnosti_raboti_sklada.html
3. Баканов М.І., Сергєєв Е.А. Аналіз ефективності використання оборотних коштів // Бухгалтерський облік. 2002. № 10. С. 64-66. 
