Аналіз маржинального доходу і точки беззбитковості

2.3 Аналіз маржинального доходу і точки беззбитковості

Прибуток служить своєрідним орієнтиром і визначальним критерієм в процесі здійснення фінансово-господарської діяльності. Тому для успішного розвитку економіки будь-якої організації важливе значення має вивчення співвідношення «собівартість проданих товарів, продукції, робіт і послуг - обсяг реалізації умовно-постійних витрат (комерційних і управлінських витрат) - прибуток». Аналіз взаємозв'язку цих показників, методика проведення якого базується на категорії маржинального доходу і розподілу виробничих витрат на змінні і постійні, широко застосовується в країнах з різними ринковими відносинами. Він дозволяє менеджеру і бухгалтеру оцінити ефективність функціонування виробництва, обгрунтувати прийняття управлінських рішень щодо формування фінансових результатів [19, с.129].

Для дослідження комплексу причинно-наслідкових взаємозв'язків розглядається залежність між змінами обсягу реалізації, собівартості проданих товарів, робіт, послуг, умовно-постійних витрат і прибутку від продажів. Прогнозованість співвідношення цих показників залежить від точності визначення факторної моделі загальних витрат, тому проводяться вивчення і оцінка сукупних витрат шляхом використання декількох методів поділу витрат на складові по зміні їх динаміки в залежності від обсягу реалізації.

Мета аналізу досліджуваного співвідношення - встановити, що станеться з прибутком, якщо певний рівень виробництва зміниться. Ця інформація є дуже істотною, оскільки дозволяє визначити критичні рівні виробництва, передбачити величину прибутку в плановому періоді, оцінити запас фінансової стійкості і інші показники. Для проведення цього аналізу необхідні обмеження щодо випуску однорідної продукції (робіт, послуг) і відсутність інфляції.

На закінчення слід зазначити, що хоча для побудови моделі досліджуваних зв'язків методика аналізу співвідношення «витрати - обсяг виробництва - прибуток» спрощує реальні умови, з якими стикається підприємство, так як модель є абстрактною і будується з урахуванням ряду припущень і обмежень, проте такий аналіз необхідний для формування прибутку за рахунок зміни величини змінних і постійних витрат.

Для успішного аналізу залежності «витрати - обсяг виробництва - прибуток» необхідно поділ витрат на постійні та змінні витрати, і використанні категорії маржинальний дохід [10, с.97].

Змінні витрати змінюються прямо пропорційно змінюється обсягом і реалізації продукції. Умовно-постійні витрати залишаються незмінними в рамках звітного року.

Маржинальний дохід підприємства - це виручка мінус змінні витрати. Маржинальний дохід на одиницю продукції являє собою різницю між ціною цієї одиниці і змінними витратами на неї. Маржинальний дохід включає в себе постійні витрати і прибуток.

Бухгалтерський підхід передбачає, що постійні витрати залишаються незмінними, а змінні витрати знаходяться в прямій залежності від обсягу реалізованої продукції виробництва. Таким чином, залежність собівартості від реалізації продукції виражається рівнянням прямої лінії [19, с.132]:

y = a + b * x (2.5)

де, y - повна собівартість продукції, a - постійні витрати, b - змінні витрати на одиницю продукції, х - кількість одиниць продукції.

Для знаходження даного рівняння застосовується метод вищої і нижчої точки обсягу реалізації за період.

Проведемо аналіз маржинальний доходу і точки беззбитковості, на основі калькуляції одного з виробів, що випускаються ЧУП «Цветлит» головки вентильной. Початкові дані:

виробнича потужність - 1000 шт;

ціна одиниці виробу - 656 370 руб .;

виручка - 656370 тис. руб .;

постійні витрати - 313 123 тис. руб .;

змінні витрати - 326319 тис. руб .;

змінні витрати на одиницю продукції - 326 319 руб.

Для проведення маржинальний аналіз можна використовувати аналітичний і графічний способи.

Почнемо з графічного способу. За графіком можна встановити, при якому обсязі реалізації продукції підприємство отримає прибуток, а при якому її не буде. Можна визначити також точку, в якій витрати будуть рівні виручці від реалізації продукції. Вона отримала назву точки беззбиткового обсягу реалізації продукції, або точки окупності витрат, нижче за яку виробництво буде збитковим.

Безубиточн6ость - це такий стан, коли бізнес не приносить ні прибутку, ні збитків. Це виручка, яка необхідна для того, щоб підприємство почало отримувати прибуток. Її можна висловити і в кількості одиниць продукції, яку необхідно продати, щоб покрити, витрати після чого кожна додаткова одиниця проданої продукції буде приносити прибуток підприємству.

Для визначення беззбиткового обсягу продажів і зони безпеки підприємства побудуємо графік (рис. 2.1) [25, с.294].

Рис 2.1. Залежність між прибутком, обсягом реалізації продукції і її собівартістю

По горизонталі показується обсяг реалізації продукції у відсотках від виробничої потужності підприємства, або в натуральних одиницях (якщо випускається один вид продукції), або в грошовій оцінці (якщо графік будується для декількох видів продукції), по вертикалі - собівартість проданої продукції і прибуток, які разом складають виручку від реалізації [50, с.398].

При побудові графіка постійні витрати зображуються однією лінією на рівні 313 123 тис. Руб. Змінні витрати додаються до постійних витрат для побудови лінії сукупних витрат. Отже, повна собівартість при обсязі виробництва 1000 шт. складе:

І = 313123000 + 326319 * 1000 = 639443 тис. Руб.

Лінія собівартості будується по двох точках (0; 313 123 000) і (1000; 639 443 000).

Лінія виручки будується також за двома точками (0; 0) і (1000; 65637000).

Прийнятний діапазон обсягів виробництва становить (0, 1000)

Точка, в якій лінія виручки перетинає лінію сукупних витрат, є точкою, де підприємство не отримує прибутку але не несе збитків. Це поріг рентабельності на рівні 948 штук або 622 511 тис. Руб. Іншими словами, в нашому прикладі критична точка розташована на рівні 94,8% можливого обсягу реалізації продукції.

Область між лінією виручки від реалізації продукції і лінією повних витрат при обсяг е реалізації нижче порога рентабельності відображає зону збитків, які будуть мати місце при різних рівнях реалізації нижче 948 штук. Подібним чином, якщо рівень реалізації продукції вище точки беззбитковості, область між лініями сукупного доходу і сукупних витрат показує прибуток, одержуваний підприємством в результаті реалізації вище 948 штук виробів.

На рис. 2.1. лінія постійних витрат проведена паралельно горизонтальній осі, а змінні витрати дорівнюють відстані між лініями сукупних і постійних витрат. Маржинальний дохід на графіку дорівнює відстані між лінією виручки і лінією змінних витрат. Різниця між фактичною кількістю реалізованої продукції та беззбитковим обсягом продажів продукції - це зона безпеки (зона прибутку), і чим вона більше вона, тим міцніше фінансовий стан підприємства [25, с.295].

Беззбитковий обсяг продажів і зона безпеки підприємства - основні показники при розробці бізнес-планів, обгрунтуванні управлінських рішень, оцінки діяльності підприємств, визначати і аналізувати які повинен вміти кожен бухгалтер, економіст, менеджер.

Аналітичний спосіб проведення маржинального аналізу, розрахунку точки беззбиткового обсяг продажів і зони безпеки підприємства більш зручний, ніж графічний, так як виключає необхідність креслити щоразу графік, що досить трудомістким. Можна вивести ряд формул і з їх допомогою розрахувати дані показники, використовуючи наступний алгоритм [35, с.255]:

розрахуємо суму маржинального доходу (Дм):

Дм = Виручка - Змінні витрати (2.6)

Дм = 656 370 000 - 326 319 000 = 330 051 000 руб.

розрахуємо питому вагу маржинального доходу у виручці (Ду):

Ду = Маржинальний дохід / Виручку (2.7)

Ду = 330 051 000/656 370 000 = 0,503

визначаємо точку беззбитковості в натуральних одиницях виміру (Т), множачи кількості одиниць продукції в натуральних одиницях виміру (К) на постійні витрати (Н) і розділяючи, отримане твір, на маржинальний дохід (Дм):

Т = (К * Н) / Дм (2.8)

Т = (1000 * 313 123 000) / 330 051 000 = 948 штук

визначаємо точку беззбитковості в сумовому вираженні (Т) як частка від ділення постійних витрат (Н) на питому вагу маржинального доходу у виручці (Ду):

Т = Н / Ду (2.9)

Т = 31 3123 000 / 0,503 = 622 511 000 руб.

визначимо зону безпеки (ЗБ) (в%):

ЗБ = (В - Т) / В * 100 або ЗБ = (К - Т) / К * 100 (2.10)

де, В - виручка від реалізації, К - кількість одиниць продукції в натуральних одиницях виміру, Т - поріг рентабельності в суммавом і натуральному вираженні відповідно.

ЗБ = (1000 - 948) / 1000 * 100 = 5%

ЗБ = (656 370 000 - 622 511 000) / 622 511 000 * 100 = 5%

визначимо точку беззбитковості до максимально можливого обсягу реалізації:

Т = Н / Дм * 100 (2.11)

Т = 313 123 000/330 051 000 * 100 = 94,8%

розрахуємо поле безпеки (ПБ) як різницю між виробничою потужністю і точкою беззбиткового обсягу продажів:

ПБ = 1000 - 948 = 52 штуки

Якщо ставиться завдання визначити обсяг реалізації продукції для отримання певної суми прибутку, тоді формула буде мати вигляд:

VРП = (А + П) / (р - b) (2.12)

де, V РП - обсяг реалізації продукції, А - постійні витрати, П- сума прибутку, р - ціна виробу, b - змінні витрати в одиниці продукції.

Так для того щоб підприємство отримало прибуток в розмірі 16 928 тис. Руб., Йому необхідно випустити 1000 одиниць виробів, тобто

1000 = (313 323 000 + 16 928 000) / (656 370 - 326 319)

Таким чином, провівши аналіз маржинального доходу і точки беззбитковості на прикладі виробництва головки вентильной, можна зробити наступні висновки. Поріг рентабельності зафіксований на рівні 948 штук або 622 511 тис. Руб. Критична точка розташована на рівні 94,8% можливого обсягу реалізації продукції. Зона безпеки (зона прибутку) становить лише 5% або 52 штуки вироби. Прибуток, яку може отримати підприємства, використовуючи всю виробничу потужність, тобто 1000 штук складає 16 928 тис. Руб.

При підготовці та використанні інформації про беззбитковості необхідно знання припущень, на підставі яких ця інформація підготовлена. Якщо ці припущення не враховувати, то можна зробити серйозні помилки і неправильні висновки при аналізі. Перерахуємо ці важливі допущення [19, с.142]:

Прийнятний діапазон обсягів виробництва продукції. Необхідно пам'ятати, що наведені в цьому розділі формули підходять тільки для тих рішень, які приймаються в межах передбачуваного діапазону. Поза його постійні і змінні витрати на одиницю продукції вже не вважаються постійними, і будь-які результати, отримані в результаті використання формул, які знаходяться в неприйнятному діапазоні виробництва, будуть невірні;

Єдине виріб або постійна структура продажів. При аналізі беззбитковості виходять з того, що виробляється одне найменування виробів;

Прибуток розраховується за змінним витратам. При аналізі припускають, що постійні витрати, що мали місце в даний період, враховуються як витрати цього періоду. Тому використовується розрахунок прибутку по змінним витратам. Якщо прибуток розраховують виходячи з повного розподілу витрат, то необхідно ввести допущення: обсяг виробництва дорівнює обсягу реалізації. В іншому випадку рівень неоплачених товарів змінитися і постійні накладні витрати, враховані за цей період, будуть відрізнятися від фактичних. При повному розподілі витрат тільки тоді, коли обсяг виробництва продукції дорівнює обсягу оплати, сума фактичних постійних накладних витрат буде дорівнює сумі врахованих постійних накладних витрат;

Сукупні витрати і сукупний дохід є лінійними функціями обсягу виробництва. При аналізі вважається, що змінні витрати на одиницю продукції і ціна реалізації постійні. Очевидно, що це припущення дійсно тільки в межах прийнятного діапазону обсягів виробництва, про який говорилося раніше;

Витрати можна розділити на постійні і змінні становить [19, с.143].

розділ: Економіка
Кількість знаків з пробілами: 97250
Кількість таблиць: 12
Кількість зображень: 9