Вплив зазначених факторів на зміну рівня матеріальних витрат можна розглянути на наступному прикладі, використовуючи дані бухгалтерського обліку ( табл. 5.4 ).
Таблиця 5.4. Факторний аналіз матеріаломісткості продукції Показник Попередній рік Фактично випущена в звітному році продукція за собівартістю і в цінах попереднього року за фактичною собівартістю звітного року і в цінах попереднього року за фактичною собівартістю і в цінах, що діяли в звітному році А 1 2 3 4 Матеріальні витрати, тис . руб. 31 310 37 050 36 730 36 730 Обсяг відвантажених товарів, виконаних робіт і послуг в діючих цінах (без ПДВ і акцизів), тис. Руб. 44 540 53 540 53 540 54 500 Матеріальні витрати на 1 руб. продукції, коп. 70,3 69,2 68,6 67,4
У нашому прикладі фактичний рівень матеріальних витрат в звітному році склав 67,4 коп., Т. Е. Знизився в порівнянні з минулим роком на 2,9 коп. (67,4 - 70,3). Це відхилення було викликано впливом вищевказаних факторів на показники матеріаломісткості.
Розрахунок впливу цього фактора проводиться шляхом порівняння матеріальних витрат на 1 руб. продукції попереднього року, перерахованих на фактичний обсяг і асортимент продукції звітного року (69,2 коп.), з рівнем матеріальних витрат у попередньому році (70,3 коп.). Під впливом цього чинника рівень матеріальних витрат знизився на 1,1 коп. (69,2 - 70,3). Це свідчить про зниження в складі продукції частки матеріаломістких виробів. В результаті впливу цього фактора сума матеріальних витрат у собівартості продукції знизилася на 599,5 тис. Руб. (0,011 x 545 00), а обсяг продукції зріс на 830 тис. Руб. 
Істотний вплив на зміну рівня матеріальних витрат може надати зниження матеріаломісткості окремих виробів під впливом науково-технічного прогресу. Розрахунок впливу даного чинника виробляють шляхом порівняння фактичного рівня матеріальних витрат у звітному році, в цінах попереднього року на продукцію (68,6 коп.), З рівнем матеріальних витрат минулого року, перелічених на фактичний обсяг і асортимент продукції звітного року (69,2 коп .). Під впливом цього чинника рівень матеріальних витрат на 1 руб. продукції знизився на 0,6 коп. (68,6 - 69,2), сума матеріальних витрат у собівартості продукції - на 327,0 тис. Руб. (0,006 x 54 500), а обсяг продукції зріс на 463 тис. Руб. 
Підвищення оптових цін на продукцію призводить до збільшення вартості продукції і зниження рівня матеріальних витрат на 1 руб. продукції. Вплив зазначеного фактору встановлюється шляхом порівняння фактичного рівня матеріальних витрат у цінах, що діяли в звітному періоді (67,4 коп.), З фактичним рівнем матеріальних витрат в звітному році, але в цінах попереднього року на продукцію (68,6 коп.). Під впливом підвищення оптових цін на продукцію рівень матеріальних витрат на 1 руб. продукції знизився на 1,2 коп. (67,4 - 68,6), а обсяг продукції збільшився на 955 тис. Руб. 
В результаті сукупного впливу всіх вищевказаних чинників рівень матеріальних витрат на 1 руб. продукції знизився на 2,9 коп. (67,4 - 70,3), собівартість продукції - на 926,5 тис. Руб. (599,5 + 327,0), а обсяг продукції зріс на 2 248 тис. Руб. (830 + 463 + 955).
Поряд з узагальнюючим показником в плануванні і аналізі використовують і більш приватні показники матеріаломісткості, що розраховуються за окремими видами матеріальних ресурсів: сировини і матеріалів, покупних напівфабрикатів, палива і енергії. Такий аналіз дозволяє виявити структуру матеріальних витрат, рівень матеріаломісткості окремих видів матеріальних ресурсів, встановити резерви зниження матеріаломісткості продукції.
Аналіз структури матеріальних витрат проводиться для оцінки складу матеріальних ресурсів і визначення питомої ваги дефіцитних і дорогих матеріалів. При цьому виявляють матеріали, споживання яких переважає у виробництві даного виду продукції. Аналіз таких видів матеріальних витрат є вельми важливим, що дозволяє виявити основні резерви економії матеріалів і зниження собівартості продукції.
Крім того, виявляють можливості вдосконалення структури матеріальних витрат шляхом застосування нових прогресивних видів матеріалів, використання замінників-пластмас, металокераміки, прес-порошків, високолегованих сталей, кольорових металів, високоміцного чавуну та ін.
В ході аналізу розраховують такі показники: питома вага матеріальних витрат у загальних витратах на виробництво, питома вага окремих видів матеріальних витрат (сировини, основних матеріалів, палива і енергії) в їх загальної вартості, питома вага матеріальних витрат на виробництво окремих виробів в загальній вартості матеріальних витрат; рівень матеріаломісткості окремих видів матеріальних ресурсів.
На підприємствах, що виробляють однорідні види продукції, показники матеріаломісткості обчислюють не тільки в вартісному, а й в натуральному вираженні (на 1 т сталі, цементу, молока і т. Д.). Необхідні дані для обчислення і аналізу приватних показників матеріаломісткості ( табл. 5.5 ) Є в формі № 5-з, в матеріалах бухгалтерського обліку.
Загальна матеріаломісткість знизилася на 2,95 коп., В тому числі за рахунок зниження витрат сировини і матеріалів - 2,42 коп., Палива - 0,06 коп., Енергії - 0,61 коп. Разом з тим спостерігається підвищення матеріаломісткості по покупних напівфабрикатів - на 0,14 коп.
Таблиця 5.5. Приватні показники матеріаломісткості Показник Попередній рік Звітний рік Відхилення (+. -) А 1 2 3 Загальна матеріаломісткість, коп. 70,33 67,38 -2,95
- ємність продукції в частині сировини і основних матеріалів
40,86 38,44 -2,42
- покупних напівфабрикатів
25,60 25,74 +0,14 1,14 1,08 -0,06 2,73 2,12 -0,61
З метою поглиблення аналізу ефективності використання матеріальних ресурсів обчислюють показники питомої матеріаломісткості, які розраховуються за видами виробів ставленням кількості матеріальних цінностей, витрачених на випуск одиниці продукції. Цей показник вимірюється як в натуральному, так і у вартісному вираженні. Для цієї мети використовуються дані звітних калькуляцій, що складаються на найважливіші вироби. Доцільний розрахунок і аналіз питомої матеріаломісткості не тільки вироби в цілому, але і його найважливіших вузлів і деталей, якщо вони мають велику питому вагу в складі вироби і визначають зміна рівня матеріаломісткості.
Питома матеріаломісткість обчислюється не тільки на одиницю продукції або на рубль оптової ціни, а й на одиницю основного параметра вироби: так звана "параметральной питома матеріаломісткість", яка може бути розрахована як відношення матеріальних витрат на одиницю потужності, продуктивності, вантажопідйомності і т. Д.
Зміна матеріаломісткості обсягу продукції і окремих виробів може бути викликано рядом причин: зміною структури і асортименту продукції; зміною норм витрати, структури і асортименту споживаних матеріалів, ефективності використання окремих видів сировини, матеріалів і палива.
Методика аналізу ефективності використання окремих видів сировини і матеріалів в різних галузях промисловості, обумовлюється специфікою організації і технології виробництва, видами сировини.
При оцінці діяльності підприємства, його цехів і дільниць велике значення має аналіз використання основних видів матеріальних ресурсів. Він проводиться за видами матеріалів, що займають найбільшу питому вагу у витратах на виробництво або є найбільш дефіцитними. Аналіз проводиться шляхом зіставлення фактичних витрат матеріалів з витратою за планом. Як джерела аналізу використовуються дані бізнес-плану, бухгалтерського обліку, звіти підрозділів та ін. На підставі даних зазначених джерел складається аналітична табл. 5.6 .
Таблиця 5.6. Аналіз використання матеріальних ресурсів Найменування матеріалів Витрата матеріалів за планом Витрата матеріалів на фактично випущену продукцію Відхилення від плану за плановими нормами фактично всього в тому числі за рахунок змін обсягу випуску продукції норм витрати матеріалів А 1 2 3 4 5 6 Сталь листова, т 3 800 4 180 4 100 +300 +380 -80 Труби, т 7 900 8 700 8 750 +850 +800 +50 Чавун ливарний, т 24 500 27 000 26 900 +2 400 +2 500 -100
З розрахунків видно, що понад план витрачено 300 т сталі листової, в тому числі за рахунок зростання обсягу продукції - 380 т, за рахунок раціонального використання стали отримана економія - 80 т. По трубах перевитрата склав 850 т, з них 800 т, або 94%, перевитрати допущено в результаті збільшення обсягу продукції і 50 т, або 6%, - через перевищення норм витрати. Збільшення проти плану витрати чавуну ливарного на 2 500 т відбулося за рахунок надпланового зростання обсягу продукції, а більш раціональне використання чавуну дозволило заощадити його в розмірі 100 т.
На підприємствах взуттєвої, камвольної, текстильної промисловості та ін. Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів проводиться шляхом порівняння фактичного відсотка корисного використання сировини з плановим. Зниження цього відсотка свідчить про неефективне використання сировини і матеріалів. Абсолютна величина перевитрати або економії визначається як різниця між фактичними витратами сировини і плановим витратою, переліченим на фактичний випуск продукції. Вихідні дані для розрахунку наведені в табл. 5.7 .
Таблиця 5.7. Використання сировини і матеріалів Найменування сировини та матеріалів Одиниця виміру Фактичні витрати матеріалів Відсоток корисного використання Відхилення від плану (+, -) за планом фактично відсотка корисного використання витрати сировини (економія -, перевитрата +) А Б 1 2 3 4 5 Верхні шкіртовари 
14 500 69,0 68,5 -0,5 +105 Штучна шкіра 10 200 76,3 76,6 +0,3 -140 Жорсткі шкіртовари 5 600 73,2 72,0 -1,2 +92
Розрахунок сум абсолютного відхилення проводиться таким чином.
Верхні шкіртовари: 14 500 x 68,5: 69 = 14 395;
14 500 - 14 395 = 105
. Штучна шкіра: 10 200 x 76,6: 76,3 = 10 240;
10 200 - 10 240 = -40
. Жорсткі шкіртовари 5 600 x 72: 73,2 = 5 508;
5 600 - 5 508 = 92
.
Таким чином, зниження відсотка корисного використання призвело до перевитрати по верхніх і жорстким Шкіртовари відповідно на 105 тис. І 92 . Підвищення відсотка корисного використання дозволило підприємству отримати економію штучної шкіри в розмірі 40 .
У металургії, хімічній та ливарному виробництвах, де для виготовлення одного виду продукції використовуються різні види сировини в певному дозуванні (рецептурі), аналіз використання матеріалів проводиться зіставленням фактичних витрат їх на весь обсяг випущеної продукції з витратою по планової рецептурою, перерахованої на фактичний обсяг продукції.
З метою деталізації аналізу і пошуку резервів зниження собівартості продукції проводиться аналіз використання сировини, матеріалів і палива з найважливіших видів матеріальних ресурсів, що витрачаються на одиницю продукції. Він здійснюється на підставі даних планових і звітних калькуляцій.
Найбільш поширений прийом аналізу при цьому - порівняння фактичних витрат матеріалу на одиницю виробу до встановлених норм витрати. Така методика аналізу використання сировини, матеріалів і палива застосовується в металообробній, машинобудівній, швейної та ряді інших галузей промисловості.
Дотримання встановлених норм витрат сировини і матеріалів свідчить про раціональне їх використання. При недотриманні норм витрати матеріальних ресурсів необхідно вивчити причини їх виникнення. Перевитрата сировини і матеріалів може бути викликаний порушенням технології і рецептури, недосконалістю організації виробництва і матеріально-технічного забезпечення, нераціональним розкриємо, відсутністю контролю за використанням сировини, заміною одних матеріалів іншими, низькою якістю матеріалів та ін.
