Главная

Статьи

Могилевська правда - Газетні номера / Російська версія

У лихі 1990-ті, після розпаду Радянського Союзу, коли обірвалися багато економічні зв'язки, головний інженер могилевського заводу «Строммашина» Віктор Дюбайлов відправився в далекий В'єтнам. Без «опори на тили» - в южноазиатской країні ще не було білоруського посольства. Зате тодішні керівники заводу мали добру ділову хватку - В'єтнам активно будувався, і йому була потрібна потужна індустрія будматеріалів. Назад Дюбайлов повернувся з контрактом на поставку обладнання на суму понад 100 тисяч доларів. В'єтнамців задовольнило і якість, і ціни на «строммашевскую» продукцію.

Не випадково на нещодавній нараді про актуальні питання економіки глава держави підкреслив, що в основі рішення економічних проблем лежить саме експорт. Тому як наша промисловість (МАЗ, МТЗ, «БелАЗ», «Белшина», «Могильовхімволокно» і багато інших підприємств) зав'язана на зовнішні ринки. Але в силу економічної кризи вони сьогодні просідають. Плюс різка девальвація російського рубля, падіння курсу української гривні і казахстанського тенге, взаємні санкції Євросоюзу і Росії. В результаті Білорусь втратила близько 10 мільярдів доларів експортної виручки, ускладнилися торгівля та інвестиційне співробітництво. Обсяг виробництва в країні знизився майже на 7%. Що робити? Про це теж йшлося під час наради: якщо ціни на ринках падають, отже, щоб наші товари були конкурентоспроможними, треба знижувати витрати. Звідси вимога скорочення собівартості продукції мінімум на чверть.

За інформацією комітету економіки Могильовського облвиконкому, за 9 місяців минулого року витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) знизилися в цілому по області на 1,4%. Серед регіонів найбільшого результату добилися в Шкловський район - 7,4%. Завдання знизити собівартість продукції на 25% нереальна? Якщо судити за прикладами окремих підприємств, то це не так. Наприклад, спільне білорусько-британське ВАТ «Покрівля» зменшило витрати на 54,8% при темпі зростання обсягів виробництва 153,5%, ВАТ «Управляюча компанія холдингу« Могілевобллен »- на 36,9% при 205,7% відповідно, ВАТ« рибний ряд »- на 34,1% при 261,6%. Зрозуміло, резерви і можливості щодо зниження собівартості у кожного підприємства свої.

- Тому структурним підрозділам облвиконкому, міськрайвиконкомів дано доручення забезпечити по кожній підрядної організації встановлення диференційованих завдань, виходячи із специфіки їх фінансово-господарської діяльності, а також розробити плани заходів щодо зниження витрат на виробництво продукції, робіт і послуг на 2016 рік, - повідомили в комітеті економіки.

В принципі, в умовах економічного спаду та політичної нестабільності на світових ринках все компанії починають шукати «рецепт від кризи» в зниженні витрат. А завдання №1 в усі часи, хоч в соціалістичні, хоч в капіталістичні, - підвищення продуктивності праці, коли вироби випускаються в менші терміни за рахунок впровадження сучасного обладнання та технологій, що тягне за собою зниження витрат і цін. Як би, наприклад, не було складно сьогодні зі збутом продукції на «Білоруському цементному заводі» (Костюковичи) і «Крічевцементношіфере» через зниження обсягів будівництва в Білорусі і суміжних країнах, але якби не вчасно проведена модернізація і цілеспрямована робота щодо зниження собівартості продукції, що випускається, зазначив міністр архітектури і будівництва країни Анатолій Чорний, цементна галузь сьогодні практично і не існувала б. У 2015 році, за його словами, середня собівартість по заводам склала 42 долара, тоді як в 2012-му вона була на рівні 82 доларів і вище.

- Будь-який директор підприємства може багато розповісти про посилення конкуренції, зростання витрат по просуванню товарів на ринках, збільшення вартості кредитних ресурсів, - каже заступник голови Могилевської асоціації промисловців і підприємців Віктор Дюбайлов. - Недоступність кредитування - одна з основних претензій директорів. За наявної рентабельності неможливо "відбити" кредити під високі річні відсотки, а ресурси і для забезпечення поточної діяльності та для інвестицій потрібні постійно. Однак банківська система вже кілька років не забезпечує пропозиції позикових коштів реальному сектору економіки за прийнятними ставками, які б забезпечували його розширення і модернізацію. Чомусь на Заході і Сході немає проблеми отримання підприємствами дешевих грошей. Наприклад, в країнах Євросоюзу в кризовий період ставки по кредитах знижені до 1% річних. Доцільно також звільнити підприємства малого і середнього підприємництва, які освоюють нові види наукомісткої, інноваційної, експортно орієнтованої та імпортозамінної продукції від усіх видів податків на період її освоєння і перших 2 років виробництва.

Про те, що завдання щодо зниження процентних ставок по знову видаваних кредитах продовжує залишатися однією з найактуальніших в економіці, говорилося і на недавньому засіданні уряду. У той же час, зазначив прем'єр-міністр країни Андрій Кобяков, нехай і повільно, але одночасно зі зниженням інфляції знизилися і процентні ставки: за новими кредитами в національній валюті без урахування пільгових її знизили практично на 10 процентних пунктів - з 43,5% річних в січні 2015 року до 34,2% річних в січні 2016- го. Відновлено роботу так званого клубу директорів, де повинні бути вироблені ключові рішення щодо фінансової стабілізації підприємств, що потрапили в складну економічну ситуацію. Однак, заявив прем'єр, необхідними умовами для цього є, перш за все, зниження витрат, розвантаження складів, комплексна реалізація заходів щодо фінансового оздоровлення. «Повинні бути реально прораховані фінансові потоки, що дозволяють обслуговувати боргові зобов'язання і забезпечити зростання рублевої і валютної виручки. Після цього можливі при необхідності заходи підтримки, - підкреслив Андрій Кобяков. - Але за ресурсами для «латання дірок», які утворилися через безгосподарність і невміння працювати, прошу не звертатися ». Перш за все, дає зрозуміти уряд, треба використовувати власні резерви для зниження витрат, собівартості продукції. А вони є на будь-якому підприємстві.

- У нас частка теплоенергетичних ресурсів становила в собівартості близько 30%, а зараз 8%, - говорить директор могилевського підприємства «Технолит» Олександр осот. - Зробили, зокрема, так, щоб тепло з ливарного виробництва йшло на обігрів приміщень. Ще один резерв зниження собівартості - впровадження високоточних оброблювальних центрів, які дозволяють звести до мінімуму відходи виробництва, підняти продуктивність праці. До речі, ми переробляємо всю стружку, технологічну обріз виливків, створили повністю безвідходне виробництво - це теж колосальна економія коштів. Однак для подальшого розвитку підприємства потрібні кредитні ресурси, а вони дуже дорогі - це дійсно серйозна проблема ...

Якими б не були складними економічні умови, але «Могильовліфтмаш», наприклад, завжди працював на перспективу, на підприємстві зуміли зберегти кістяк конструкторів, інженерів, робітників. Велика частина продукції підприємства йде сьогодні на експорт, модельний ряд доведений до понад 130 ліфтів, розробляється дослідний зразок білоруського ескалатора. Завод за останні роки значно розшив дилерську мережу, географію поставок і продовжує модернізувати виробництво, розвивати науково-технічний центр. Чому подібне не вийшло на тій же «Строммашина»?

- Звичайно, багато що залежить від керівництва підприємства, - міркує Віктор Дюбайлов. - На Заході, наприклад, щоб стати директором, проводиться конкурс, вибираються кращі з кращих. Ми на засіданнях асоціації промисловців постійно піднімаємо питання підготовки молодих керівників. Недостатньо уваги, на наш погляд, приділяється цьому і на підприємствах, і в міністерствах. Начебто є центри підготовки і перепідготовки керівників, навчання, але немає подальшого професійного зростання, стажувань, стимулювання праці, і до 35-40 років здатні управлінці втрачають блиск в очах.

Ось і в облкомітеті економіки поскаржилися, що не так вже й багато на підприємствах, особливо середніх, фахівців, здатних проводити системний аналіз роботи, розробляти стратегії і управляти компаніями при різних обставинах.

- Робота по зниженню витрат постійно аналізується економічними службами міськрайвиконкомів, - відзначили в комітеті. - Наші фахівці теж виїжджають на проблемні підприємства, іноді цілий аудит проводимо, щоб виявити приховані резерви - в енергозбереженні, організації праці і т.д. Минулий рік закінчили зі збитками 118 підприємств різної форми власності на Могильовщині, але рік тому їх було вдвічі більше - близько 100 підприємств вийшли на беззбиткову роботу. Так що результати є.

Саме професійні менеджери, озброєні сучасними знаннями про управління, економіці і так далі, зробили знамениті реформи в Сінгапурі, створили «технологічне диво» в Японії, зробили «майстерні світу» Китай. Без команди професіоналів найкращі ідеї і плани залишаються лише мріями на папері.

Геннадій АЛЕКСАНДРОВ.

Що робити?
Завдання знизити собівартість продукції на 25% нереальна?
Чому подібне не вийшло на тій же «Строммашина»?

Новости